Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц терміново вирушає до Брюсселя, щоб переконати бельгійське керівництво підтримати виділення Україні репараційної позики за рахунок заморожених російських активів. Бельгія наразі залишається головним опонентом цієї ініціативи через власні застереження та відверті погрози з боку росії.
Про це розповідає Poltava Today
Бельгія чинить опір використанню російських активів
3 грудня Єврокомісія оприлюднила юридичну пропозицію щодо механізму надання Україні репараційної позики, основою якої мали б стати заморожені російські активи. Однак бельгійський міністр закордонних справ Максим Прево одразу заявив про незадоволення позицією Єврокомісії:
“Текст, який Єврокомісія представить сьогодні, не відповідає на наші занепокоєння задовільно”
Бельгія наполягає на пошуку альтернативних шляхів підтримки України, які б не зачіпали російські активи. Прем’єр-міністр Барт де Вевер залишається твердим у своєму баченні, попри багатотижневі консультації між Єврокомісією та європейськими дипломатами. Видання Politico навіть охарактеризувало Бельгію як “найцінніший російський актив” через її принципову позицію.
Єврокомісія наполягає: пропозиція враховує застереження
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн переконує, що пропозиція враховує ключові застереження Бельгії. Серед новацій – використання активів не лише в бельгійських банках (де їх понад 180 млрд євро), а й у країнах G7. Також пропонується розподілити ризики: частину кредиту на 90 млрд євро мають гарантувати члени ЄС, решту – бюджет Євросоюзу.
Оптимізм щодо швидкого прийняття рішення панував до саміту у жовтні, коли дипломати вже обговорювали можливість допомоги Україні навіть до офіційного затвердження позики. Однак згодом бельгійські дипломати чітко сформулювали свої занепокоєння, зокрема щодо рівномірного розподілу фінансового тягаря.
Джерела вказують, що частина непорозумінь виникла через недостатню комунікацію між прем’єром де Вевером та послом Бельгії при ЄС Пітером Моорсом, який не був у курсі жорсткої позиції керівництва країни.
Дискусії серед європейських дипломатів і аргументи сторін
Підтримка позиції Бельгії щодо розподілу ризиків звучить і з боку інших дипломатів, однак не всі поділяють її побоювання. На думку багатьох, зокрема якщо гарантії надасть Німеччина, ризиків для євро не виникне. Також частина дипломатів скептично ставиться до аргументу, що використання активів може зашкодити мирному процесу.
Прем’єр де Вевер у листі до Урсули фон дер Ляєн попередив, що ЄС може фактично ускладнити досягнення мирної угоди. У попередніх проектах мирного плану йшлося про використання 100 млрд євро для відбудови, з яких США отримали б половину прибутку, але цей пункт було видалено.
Чи стануть російські активи європейським козирем?
Значна частина європейських столиць вважає, що заморожені російські активи – важливий інструмент тиску на росію. Репараційна позика на їхній основі має посилити позиції України у переговорах і вплинути на хід війни.
Якщо цього не станеться, то це дасть Путіну надію, що європейська підтримка України може зменшитися, і це буде катастрофою
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна підкреслив, що це історичний момент, а його польський колега Радослав Сікорський назвав репараційну позику вирішальним питанням, здатним переконати путіна, що Україна матиме фінансову підтримку ще кілька років.
Реальний сценарій: репараційний кредит – єдиний вихід
Хоча Єврокомісія пропонує два варіанти фінансування – прямі позики ЄС та репараційний кредит, реально здійсненним залишається лише останній. Для запозичень потрібна одностайність усіх країн-членів, чого неможливо досягти через позиції Угорщини та Словаччини. Репараційний кредит можна ухвалити кваліфікованою більшістю, але на практиці обійти Бельгію не планують:
Із цим рішенням, яке можна ухвалити кваліфікованою більшістю, я думаю, що ми зможемо рухатися вперед
Офіційно у ЄС підкреслюють: “ніхто не хоче обходити Бельгію в цьому питанні”.
Погрози з москви та позиція європейських лідерів
Барт де Вевер у нещодавньому інтерв’ю зізнався, що отримує прямі погрози з москви у разі конфіскації російських активів. Водночас він скептично ставиться до шансів на поразку росії у війні і вважає, що нестабільність у ядерній державі небезпечна для Європи.
Канцлер Фрідріх Мерц, який ще у вересні закликав до конфіскації активів, визнав занепокоєння Бельгії, але наполягає на необхідності колективного рішення задля посилення України та надсилання сигналу москві:
У наших руках не тільки зміцнення України, але й надсилання Москві однозначного сигналу про те, що продовження цієї загарбницької війни не має сенсу
Щоб переконати бельгійське керівництво, Мерц відклав візит до Осло та вирушив до Брюсселя для переговорів з Бартом де Вевером та Урсулою фон дер Ляєн. Очікується, що питання репараційної позики стане одним із головних на засіданні Європейської Ради 18 грудня.