Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц разом з європейськими лідерами вирушає до Вашингтона, щоб супроводжувати президента України Володимира Зеленського на його зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, яка відбудеться 18 серпня. До делегації також можуть приєднатися президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президент Фінляндії Александр Стубб, які, за даними ЗМІ, мають добрі особисті відносини з Трампом.
Про це розповідає Poltava Today
Обговорення мирних ініціатив та безпекових гарантій
Основною темою переговорів стане обмін думками щодо поточного стану мирних зусиль, безпекових гарантій для України, територіальних питань і подальшої підтримки з боку міжнародної спільноти.
«Завтра я поїду до Вашингтона з президентом Зеленським та іншими європейськими главами держав та урядів. Ми обміняємося думками з президентом США Трампом щодо стану мирних зусиль, гарантій безпеки, територіальних питань та подальшої підтримки України», – написав Мерц у мережі Х.
Зустріч у Вашингтоні відбудеться невдовзі після переговорів Трампа з президентом рф володимиром путіним на Алясці. За повідомленнями, поїздка європейських лідерів має на меті обмінятися інформацією з Трампом саме після цієї розмови.
Потенційний тристоронній саміт і позиція України
Як заявило видання Axios з посиланням на дипломатичні джерела, під час нещодавньої телефонної розмови з українським президентом та європейськими лідерами Трамп висловив бажання організувати тристоронній саміт за участю Зеленського й путіна вже 22 серпня. Однак російський президент офіційно не підтвердив свою участь у такій зустрічі.
У відповідь на це Володимир Зеленський наголосив, що росія «ускладнює ситуацію», оскільки відмовляється припиняти вогонь та продовжує завдавати ударів по Україні. Українська сторона також підкреслила, що не планує виводити війська з контрольованих районів Донбасу, хоча це є однією з ключових вимог москви для досягнення мирних домовленостей.
ЗМІ повідомили, що під час переговорів Трамп запропонував Україні гарантії безпеки у разі укладення миру з москвою, аналогічні до п’ятої статті НАТО про колективну оборону. Така ініціатива передбачає, що у разі нового збройного нападу країни-гаранти будуть зобов’язані дати збройну відповідь агресору.