Кабмін готує резервне живлення для харчової промисловості

Кабмін готує резервне живлення для харчової промисловості

Уряд посилює координацію з виробниками продуктів харчування, щоб не допустити перебоїв у постачанні через обмежене енергопостачання, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко після зустрічі з представниками асоціацій виробників.

Про це розповідає Poltava Today

«Доручила ДСНС невідкладно опрацювати можливість в наданні допомоги у короткотерміновому заживленні підприємств, які виробляють базові продукти харчування у випадку раптових відключень. Міністерство енергетики і НКРЕКП має невідкладно забезпечити приєднання і запуск генеруючих установок, які є в наявності у виробників продуктів харчування і досі не запущені. Уряд для цього прийняв всі необхідні рішення», – зазначила вона.

За словами прем’єрки, Державна служба з надзвичайних ситуацій посилить взаємодію з виробниками на регіональному рівні для створення оперативних продовольчих резервів і швидкого розгортання пунктів харчування у разі потреби. Ідеться про координацію логістики, пріоритетних підключень та оперативну допомогу підприємствам у випадку раптових відключень.

Організаційні кроки до запуску генерації

Міністерство енергетики разом із НКРЕКП отримали доручення забезпечити приєднання й введення в роботу наявних у виробників генераторних установок. Уряд уже ухвалив рішення, які мають пришвидшити запуск власних джерел живлення на підприємствах, що виготовляють базові продукти харчування.

Керівництво також звернулося до торговельних мереж із проханням віддавати пріоритет українським товарам як елементу загальної економічної стійкості. Міністерство економіки має напрацювати додаткові заходи підтримки виробників, аби зменшити ризики переривання ланцюгів постачання.

За оцінками уряду, поточних запасів продовольства в країні достатньо: виробничі потужності перевищують внутрішнє споживання, а ситуація під контролем.

Удари по інфраструктурі і їх наслідки

Вночі війська росії завдали масованого удару по Україні: за даними Повітряних сил, атаку здійснили однією протикорабельною ракетою «Циркон», 18 балістичними та 15 крилатими ракетами, а також 339 ударними безпілотними літальними апаратами, близько 250 із яких — «Шахеди». Основний напрямок ураження — Київщина.

Місцева влада повідомляє про поранену людину в Києві, а також про перебої зі світлом і водопостачанням на лівому березі. Після чергової атаки без теплопостачання залишилися 5 635 багатоповерхівок, майже 80% з яких відновили тепло після обстрілу 9 січня.

На Вінниччині зафіксовано влучання в об’єкт критичної інфраструктури, на Одещині — пошкодження енергооб’єкта, на Полтавщині заявили про удар по промисловому підприємству. Такі удари регулярно завдаються з використанням різних типів озброєння — ударних БпЛА, ракет, керованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню.

Керівництво російської федерації заперечує, що армія навмисно б’є по цивільній інфраструктурі — лікарнях, школах, об’єктах енергетики та водозабезпечення. Українська влада й міжнародні організації кваліфікують ці атаки як воєнні злочини російської федерації та наголошують на їхньому цілеспрямованому характері.