У серпні 2025 року влада Херсона оголосила масову евакуацію мешканців мікрорайону «Острів» (Корабел) через посилення обстрілів і руйнування інфраструктури. За цей період понад 1 700 людей були вивезені з небезпечної зони, а частина з них оселилася у тимчасових прихистках у межах міста.
Про це розповідає Poltava Today
Життя після евакуації: особисті історії херсонців
Серед евакуйованих – Інна, яка понад п’ятдесят років прожила в мікрорайоні «Острів». Вона залишалась у своїй квартирі навіть після початку повномасштабного вторгнення рф у 2022 році та катастрофічної повені, спричиненої руйнуванням Каховської ГЕС у 2023-му. Виїхати з рідного дому жінку змусили лише авіаудари по мосту та оголошення евакуації.
«Так, була там весь час. І коли був потоп, я вісім днів сиділа на дев’ятому поверсі без хліба, без нічого. В мене двокімнатна квартира, в мене все у квартирі пороблено. Ну ми старалися, до війни все робили, не покладаючи рук, а от тепер все кинула там», – ділиться жінка.
У новому пристановищі Інна живе разом з іншою евакуйованою жінкою. Вона зізнається, що спочатку почувалася розгубленою, не знала, що брати із собою, тож опинилася у прихистку майже без речей.
Іван, який тривалий час працював на «Острові», теж залишався у районі до останнього. Він пережив обстріли керованими авіабомбами, які мало не стали для нього фатальними. Чоловік згадує, що вирішив залишити район лише тоді, коли припинилося транспортне сполучення і постачання продуктів, адже його тримав дім, до якого він був глибоко прив’язаний.
Раїса провела на «Острові» 45 років. Вона евакуювалася разом з іншими мешканцями завдяки допомозі сусідів, волонтерів і поліції, які організували евакуаційний транспорт та поселення у шелтері.
Умови проживання у шелтері та виклики для евакуйованих
Після евакуації частина людей знайшла прихисток у знайомих або переселилася до інших регіонів країни. Для тих, хто залишився у Херсоні, влада відкрила два тимчасових прихистки. Один із них розміщено у гуртожитку коледжу. Як зазначає керівник прихистку Олексій Масолковський, тут наразі мешкає 59 людей, здебільшого літніх.
У шелтері немає суворого розпорядку дня, проте діє комендантська година. Організації забезпечують триразове харчування, включаючи супи та гарячі страви. Є можливість отримати медичну допомогу: відвідують терапевти, невропатологи, а найближчим часом очікується приїзд лікарів вузької спеціалізації. Волонтери організовують дозвілля та надають психологічну підтримку.
Інна, яка пережила складнощі на «Острові», ділиться, що умови у шелтері навіть кращі, ніж у санаторії, адже тут регулярно годують, є необхідний догляд та можливість відпочити.
Залишатися чи повертатися: небезпека для мешканців «Острова»
Попри організовану евакуацію, близько 200 мешканців відмовилися залишати свої домівки. Серед них – четверо осіб з обмеженою мобільністю. Як зазначає заступниця міського голови Наталія Чорненька, соціальні служби та поліція продовжують роботу з тими, хто залишається, надаючи їм базову допомогу через «Пункти незламності».
Однак безпека цих людей залишається під загрозою не лише через постійні обстріли, а й через відсутність централізованого опалення. Як пояснює перший заступник начальника міської адміністрації Михайло Линецький, газопровід до мікрорайону зазнав критичних пошкоджень і відновити його нині неможливо. Електропостачання періодично відновлюється, але унаслідок нових ударів знову зникає. Водопостачання підтримується генераторами, але централізоване тепло у зимовий період відновити не вдасться.
Обстріли з боку російської армії не припиняються: під ударами перебуває не лише «Острів», а й інші райони Херсона. Окупанти застосовують керовані авіабомби, ракети, безпілотники та іншу зброю. Попри це, серед евакуйованих багато охочих повернутися додому за першої ж можливості.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують удари по мирному населенню та інфраструктурі як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.