Сергій Капітан розпочав свій шлях у Збройних Силах України ще у 2009 році, коли підписав контракт на військову службу, що на той час було доволі рідкісним вибором серед молоді. Після проходження строкової служби і роботи у цивільному секторі Сергій свідомо повернувся до війська, шукаючи стабільності, впевненості у майбутньому та можливості забезпечити свою родину. Йому вдалося отримати житло, стабільне грошове забезпечення та перспективу для подальшої служби.
Про це розповідає Poltava Today
Від рекрутера до бойового командира
Першими кроками у військовій кар’єрі Капітан став рекрутером у Полтавській області, відповідаючи за відбір військовослужбовців за контрактом та проведення інформаційних зустрічей з молоддю. Після реформування армії у 2012 році Сергія перевели до обласного військкомату, де він продовжив працювати у відділі відбору контрактників.
З початком російської агресії у 2014-му році Сергій став командиром відділення охорони облвійськкомату, а згодом техніком відділення забезпечення, допомагав формувати 16-й батальйон тероборони Полтавщини, займався мобілізацією, логістикою і забезпеченням підрозділу. Паралельно він брав участь у призовних кампаніях та був старшиною обласного збірного пункту.
У 2016 році Сергій домігся переведення до бойового підрозділу: після навчання його призначили старшим техніком мінометної батареї 15-го батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Він фактично формував батарею з мобілізованих бійців, більшість яких не мали досвіду роботи з артилерією. Уже через місяць підрозділ вийшов на бойові позиції у Верхньоторецькому.
“Тоді я був прапорщиком і так вийшло, що був на початку цієї батареї — і я її почав формувати. Вибудовувати ці людські відносини нормальні. Не військові, а навіть людські, щоб вони нормально спілкувалися, стали розрахунками і почали працювати”, — згадує він.
Перші ротації пройшли у районі АТО на Донеччині та Луганщині, де Сергій не лише виконував обов’язки техніка, але й опікувався навчанням мінометників, забезпеченням підрозділу, організацією постачання спорядження та підтриманням техніки у справному стані. У 2018 році батарея Капітана здобула звання кращої серед мінометних батарей Сухопутних військ ЗСУ.
Повномасштабна війна та повернення до ТЦК
У 2022 році, після виведення підрозділу у село під Сумами, Сергій зустрів початок повномасштабного вторгнення рф. Підрозділ оперативно висунувся на позиції, уникаючи зіткнення з ворогом, і взяв участь у жорстких боях на Чернігівщині, руйнуючи переправи, обстрілюючи понтони та утримуючи важливі шляхи. Після втрати командира батареї Сергій взяв на себе командування, організував роботу та навчання особового складу, а також освоїв нове озброєння — шведські міномети.
Згодом підрозділ перекинули на Донеччину, де мінометники підтримували штурмові підрозділи під час боїв у Бахмуті, а також у Вугледарському напрямку. Сергій займався логістикою, організовував постачання боєприпасів, продуктів, води, часто ризикуючи під обстрілами. Після багатьох ротацій та втрат у підрозділі, він відчув фізичне та психологічне виснаження, проте продовжував виконувати свої обов’язки до останнього.
У 2024 році Капітан пройшов військово-лікарську комісію та перевівся до Полтавського обласного ТЦК і СП, де нині очолює збірний пункт і займається організаційною роботою. Він зізнається, що після служби на фронті звикати до мирного життя у Полтаві було непросто, однак мотивацію до служби та захисту країни не втратив.
Особистою метою служби Сергія завжди була безпека родини: старший син нині навчається в університеті, молодший — у школі, а дружина Тетяна також служить у 58-й бригаді. Військовий підкреслює важливість виконання громадянами як своїх прав, так і обов’язків, особливо в умовах воєнного стану, та закликає до відповідального ставлення до мобілізаційних процесів.
