51-річний Роман Шкурба з Полтави, який понад чверть століття працював слюсарем у локомотивному депо «Укрзалізниці», за власною ініціативою приєднався до штурмового підрозділу «Одін» при Полтавському районному ТЦК та СП. Для того, щоб стати військовим, чоловікові довелося переконати керівництво стратегічного підприємства зняти з нього бронювання – адже «Укрзалізниця» як критичний об’єкт захищає своїх працівників від мобілізації.
Про це розповідає Poltava Today
Шлях воїна: від штурмового підрозділу до порятунку побратима
10 січня 2023 року Роман вступив до лав загону і одразу був відправлений на Чернігівщину, де проходив підготовку, а згодом – охороняв кордон та протидіяв ворожим диверсійно-розвідувальним групам. Вже на початку квітня підрозділ отримав наказ вирушати на Луганщину, у район Серебрянського лісництва. Там Роман виконував обов’язки кулеметника – помічника гранатометника у складі 3-го відділення розвідки, командиром якого був сержант Юрій Боженко.
Під час першого для Романа і останнього для його командира штурму 19 квітня по групі працювали снайпери, декілька воїнів були поранені. Один із них, Федір, дістав кулю у плече майже біля ворожого окопу. Роман отримав наказ витягти побратима, спочатку вів загороджувальний вогонь, щоб дати шанс йому сховатися, а потім поповз на допомогу. Дві з половиною години під вогнем і обстрілами з АГС Роман тягнув товариша та свій кулемет кількасот метрів, долаючи ймовірно заміновані ділянки, перерізаючи дроти. В якийсь момент він сам отримав уламок у спину, але зміг дістатися до своїх і врятувати побратима. Через 30–40 хвилин після повернення їх евакуювали разом із ще вісьмома пораненими.
Після лікування у медпункті вже 9 травня Роман знову повернувся на позиції та загалом відвоював у районі Серебрянського лісництва понад два місяці. Далі були відновлення, злагодження підрозділу й участь у контрдиверсійному підрозділі на Сумщині. На початку січня 2024 року бійці «Одіна» долучилися до боїв за Авдіївку, після чого Роман отримав серйозну травму коліна і був евакуйований.
Служба у ТЦК, мрія про дрони і заклик до єдності
Після шпиталю Роман короткий час знову служив у «Одіна», а згодом його перевели у 420-й окремий батальйон безпілотних систем, де понад вісім місяців він працював у ремонтному підрозділі. Через наслідки контузій і поранень Роман перевівся до Полтавського обласного ТЦК та СП, де нині служить стрільцем роти охорони. Ветеран планує відновити здоров’я і знову повернутися до бойового підрозділу, зокрема до Сил безпілотних систем, щоб боротися з ворогом за допомогою дронів, оскільки нині не може швидко ходити, але мріє займатися аеророзвідкою чи FPV-пілотуванням.
Роман зізнається, що мріє про об’єднання українців задля остаточної перемоги над росією та закликає до єдності і самовідданої праці на Перемогу. Він наголошує, що на територіях, які пережили окупацію, люди особливо цінують українських військових, оскільки знають, яке ставлення демонструють окупанти до мирного населення.
Ми вільні люди і ми обрали шлях боротьби, шлях воїнів. І я цим пишаюся.
Військовий переконаний: кожен, хто уникає мобілізації, фактично готовий стати рабом росії, але він та його побратими – інші; вони обрали шлях спротиву та захисту України у складі ЗСУ.