Велика частина індійських нафтопереробних підприємств з березня 2026 року припинила закупівлі російської нафти і не планує відновлювати їх у найближчі місяці. Лише три компанії отримають вже заплановані березневі поставки, водночас трейдери не пропонують нових відвантажень на березень і квітень, що відображає кардинальну зміну торгівельної практики Нью-Делі.
Про це розповідає Poltava Today
«диверсифікація джерел енергії відповідно до об’єктивних ринкових умов і мінливої міжнародної динаміки»
За офіційними заявами, рішення пов’язане з прагненням Індії укласти ширшу торгівельну угоду зі Сполученими Штатами та коригувати енергетичну політику відповідно до ринкових умов. Американський президент також ініціював політичні кроки, спрямовані на стимулювання закупівель індійською стороною більшої частки нафти у США та, за його словами, «можливо, у Венесуели». Він зазначив: «Він погодився припинити закупівлі російської нафти і купувати значно більше у Сполучених Штатів і, можливо, у Венесуели. Це допоможе припинити війну в Україні, яка триває прямо зараз, забираючи тисячі життів щотижня», – сказав американський президент.
Економічні удари по росії
Відмова Індії від російської нафти створює негайні та системні ризики для економіки росії. Відсутність великого покупця означає, що обсяги експорту, які раніше йшли до Індії, доведеться або скидати на інші ринки з величезними знижками, або шукати внутрішні джерела збуту — варіанти, які для росії здебільшого неприйнятні. За офіційною статистикою на кінець жовтня 2025 року частка проблемних корпоративних кредитів перевищувала 11% і становила близько 6% у роздрібному сегменті, що вже свідчить про накопичені проблеми в банківській системі.
Урядові та фінансові кола попереджають про загрозу масштабної економічної кризи, яка може розвинутися до літа. Поки що масових звернень банків за держпідтримкою не зафіксовано, але великі корпорації виходять із проханнями про кредити: зокрема, група компаній «Самолет» звернулася за пільговим кредитом, просячи прем’єр-міністра Михайла Мішустіна надати фінансову допомогу. У листі гендиректорка Анна Акіньшина пояснює, що проблеми компанії посилилися після скасування пільгової іпотеки та через високу ключову ставку центробанку.
Ризики для банків, будівництва та бюджету
Експерти вказують, що відмова Індії підсилює ризики домінування російської економіки залежністю від двох великих покупців — Індії та Китаю — які раніше забирали понад 80% експорту. Якщо Китай не зможе або не захоче поглинути обсяги, що звільняються, для росії це означатиме торгівлю з надзвичайними знижками або накопичення невикористаного ресурсу.
Наслідки вже простежуються у будівельній та суміжних галузях: падіння обсягів закладки нових об’єктів на 25% призводить до скорочення попиту на цемент і чорні метали, що створює ланцюгову кризу для металургії та виробників будматеріалів. Частина забудовників звертається за допомогою до держави, але реакція законодавців на такі прохання часто негативна: побоювання створення прецеденту та лавини аналогічних звернень стримують готовність до масштабної фінансової підтримки.
Дефіцит федерального, регіонального бюджетів і соціальних фондів у сукупності наближається до величезних сум — за наявними оцінками, сумарний дефіцит може становити близько восьми трильйонів рублів. Випуск значних обсягів грошей для покриття дефіциту вже підсилював інфляційні процеси, що роз’їдають реальну купівельну спроможність населення, а подальша емісія може перерости в гіперінфляцію.
Економічні аналітики також підкреслюють ризик руйнівної хвилі неплатежів: якщо девелопери масово почнуть банкрутуватися, це позначиться на банках, що кредитували будівництво, і вимагатиме величезного резервування чи докапіталізації державою, що поглибить бюджетні проблеми.
Політична реакція і перспективи
Кремль офіційно заявив, що не отримував від індійської сторони повідомлень про плани припинити закупівлі нафти, а також не коментував окремі аналітичні доповіді, які фіксують наростання банківської кризи. Водночас у бізнесі та аналітичних колах дедалі частіше обговорюють екстремальні сценарії — від замороження рахунків і обмеження видачі заощаджень до примусових заходів щодо покриття бюджетного дефіциту — порівняння з практиками початку 1990-х років використовують як ілюстрацію потенційної глибини кризи.
Економісти попереджають, що якщо зовнішні ринки залишатимуться недоступними, а внутрішній попит стримуватиметься бюджетними труднощами, російська економіка ризикує потрапити в затяжну фазу стагнації та соціальних потрясінь.
