Полтавська область демонструє сильний вплив так званої «групи Коломойського» у парламенті: до її орбіти вважають причетними не лише представників фракції «За майбутнє», а й кількох мажоритарників, обраних від Полтавщини. В історії місцевої політики ключову роль відіграє кременчуцький бізнесмен Юрій Шаповалов, який, за інформацією з відкритих джерел, під час виборчої кампанії 2019 року був куратором цієї групи на округах області, а потім пройшов до Ради як самовисуванець і приєднався до депутатської групи «За майбутнє».
Про це розповідає Poltava Today
До кола впливу «групи Коломойського» також відносять майже всіх мажоритарників Полтавщини, які увійшли до фракції «Слуга народу»: Максим Березін, Олексій Мовчан, Андрій Боблях, Костянтин Касай та Анастасія Ляшенко. Деякі з них — Ляшенко, Мовчан і Боблях — у 2021 році стали учасниками депутатського об’єднання «Дубина», ініційованого Олександром Дубінським, який був виключений із фракції й нині має проблеми з правосуддям.
Партія влади на місцевих виборах 2020 року не довірила керівні ролі жодному з мажоритарників області: обласний осередок очолила Ольга Савченко, яка родом із Київщини і запам’яталася зверненням до Венеційської комісії щодо затримки або блокування заборони діяльності Російської православної церкви в Україні. Однак її перебування на посаді голови осередку тривало менше року; наприкінці 2020 — на початку 2021 року Савченко зняли з посади, і згодом керівником обласного осередку став Олексій Устенко.
На тлі загострення безпекової ситуації в кінці 2022 року у Полтаві виник ризик запровадження військової адміністрації: міському голові Олександру Мамаю інкримінували розголошення відомостей про дислокацію військ. Коли виникла загроза відсторонення посадовця, у місті було створено окремий міський партійний осередок «Слуг народу», і його очолив один із мажоритарників — Дмитро Нальотов, щоб посилити позиції партії.
Регіональний осередок «Європейської солідарності», яка не здобула мажоритарних мандатів у Полтавській області у 2019 році, очолює списочниця Ніна Южаніна. Натомість до парламенту від регіону пройшов і Олег Кулініч, нині очільник депутатської групи «Довіра», до якої увійшли представники різних політичних сил минулих років; ця група часто голосує разом зі «Слугами народу».
«У мене фільми будуть тією мовою, якою хочу я! Бо ще раз кажу — мій зал мої правила».
Як політики голосували за нацбезпеку та деколонізацію
Питання визнання Революції Гідності ключовим етапом державотворення майже одностайно отримало підтримку зі сторони депутатів Полтавщини, за винятком Юрія Шаповалова, Олексія Устенка та Ольги Савченко, які тоді не підтримали відповідну постанову. У день розгляду основних документів щодо нацбезпеки деякі мажоритарники або були відсутні, або не брали участі в голосуванні: зокрема, Костянтин Касай був відсутній під час частини голосувань.
У низці ключових голосувань щодо національної безпеки та символів, пов’язаних з країною-агресором, позиція Савченко була критичною: вона не підтримала постанову, що торкалася деколонізації й заборони символіки. Також вона увійшла до невеликої групи депутатів «Слуги народу», які проголосували проти засудження ситуації в Республіці Білорусь і невизнання результатів виборів Олександра Лукашенка. Савченко була відсутня при голосуванні щодо заборони діяльності Російської православної церкви, проте її підпис під зверненням до Венеційської комісії щодо уповільнення цього процесу залишився публічно відомим.
Дещо відмінну позицію демонструвало керівництво фракції: наприклад, Дмитро Нальотов виступав проти спроб скасувати перехід на українську мову у школах, ініційованих частиною колег, тоді як Олексій Мовчан у 2021 році блокував створення консультативної ради у Тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО, незважаючи на позицію фракції.
Скандали, пов’язані з колом родинних і бізнес-інтересів, також впливали на політичну репутацію: у випадку з Юрієм Шаповаловим увагу привернула публічна поведінка його дружини, яка у власному кінокафе кінця 2022 року демонструвала фільми з російським перекладом і аргументувала це власними правилами закладу. Це стало предметом критики місцевої влади та мовного омбудсмена, який обіцяв здійснювати контроль за діяльністю закладу. У день голосування за деколонізацію картка Шаповалова була в слоті, але він не голосував.
Боротьба з корупцією та голосування за реформу правоохоронних органів
Одне з найрезонансніших голосувань — щодо скасування незалежності НАБУ і САП — викликало масові протести в регіоні. За відповідні зміни у парламенті проголосували очільник «Довіри» Олег Кулініч, а також кілька депутатів, пов’язаних з Полтавщиною: Максим Березін, Андрій Боблях, Костянтин Касай, Ольга Савченко, Олексій Устенко та представник «За майбутнє» Юрій Шаповалов. Деякі парламентарі не голосували або були відсутні: зокрема, Дмитро Нальотов не брав участі, а Олексій Мовчан та Анастасія Ляшенко були відсутніми.
Протести в Полтаві тривали кілька днів під час обговорення цього закону, який суттєво обмежував незалежність антикорупційних органів. Водночас суспільний резонанс підсилювали і інші обставини: чоловік Савченко, колишній депутат обласної ради від «Слуги народу», був засуджений Вищим антикорупційним судом до позбавлення волі за привласнення бюджетних коштів, а наприкінці 2025 року сама народна депутатка отримала підозру від НАБУ у справі щодо можливого отримання неправомірної вигоди за голосування у парламенті.
У фракції «Європейська солідарність» також були голоси на підтримку рішення щодо ліквідації незалежності НАБУ і САП — серед тих, хто підтримав цей крок, була й Ніна Южаніна, що викликало широку критику. Южаніна пояснювала свій вибір тим, що до законопроєкту було внесено поправку її колеги, яка обмежувала підстави для проникнення правоохоронців у житло без рішення суду, і вона вирішила підтримати саме цю зміну.
Моніторинг закупівель у громадах регіону, який проводить громадська організація «Медіадоказ», показує розповсюдженість корупційних схем у тендерах. Співзасновниця організації Альона Маліченко наголошує на систематичному практикуванні допорогових закупівель, штучному дробленні робіт і частому отриманні замовлень тими самими підрядниками без прозорого конкурсу. За її словами, це явище широко поширене в області і пов’язане з інтересами місцевих політиків та їхніх родичів.
У прикладі з Шаповаловим активісти й журналісти вказують на родинні зв’язки та бізнес-інтереси: сестра нардепа, Ірина Мовчан, є засновницею підприємств, що регулярно отримують бюджетні підряди; донька нардепа є засновницею фірми, яка теж отримує міські замовлення. У декларації Шаповалова фігурує оренда будинку у підприємства, пов’язаного із сім’єю.
Деякі ініціативи, які критикували громадські та міжнародні партнери, також отримували підтримку з боку полтавських депутатів. Так звана «законодавча ініціатива Ігоря Мазепи», що передбачала можливість «обнулення» претензій до власників прибережних чи лісових ділянок за умови, що з моменту відчуження пройшло 10 років, була названа європейськими партнерами «легалізацією вкраденого» — за неї голосували Боблях, Касай, Мовчан, Нальотов, Шаповалов і Савченко, тоді як Кулініч утримався.
Проєкт містобудівної реформи №5655, що викликав занепокоєння Єврокомісії, Європарламенту та аналітичних центрів через ризик картельних змов забудовників, також отримав голоси кількох депутатів з Полтавщини — зокрема, Березіна, Бобляха, Мовчана, Нальотова й Шаповалова.
У питаннях довкілля голосування полтавських народних депутатів також було розпорошеним: за проєкт щодо зменшення промислових викидів голосували Касай, Кулініч і Нальотов, тоді як Березін, Боблях і Мовчан утрималися або не брали участі. Під час голосування за «Смарагдову мережу» — ініціативу в межах угоди з ЄС — деякі депутати регіону також не демонстрували однозначної підтримки: Шаповалов утримався, Мовчан не голосував, Касай вийняв картку.
Аналіз голосувань та законодавчих ініціатив, який в рамках проєкту волонтерської ініціативи «Перезарядити країну» готують аналітики разом із громадськими організаціями, має на меті дати інструмент для адвокації та моніторингу: він відображає, які з проєктів є корисними, а які — ризикованими з корупційної чи державницької точки зору, і дозволяє відстежувати «заряд» кожного депутата за результатами конкретних голосувань. Проєкт стартував за підтримки міжнародних партнерів, а його матеріали публікуються в розширеному форматі на ресурсах, що співпрацюють у регіонах.
Редакція зазначає, що думка щодо належності до «групи Коломойського» окремих депутатів може відрізнятися: зокрема, є позиція, що Костянтин Касай не належить до цієї групи — з огляду на його голосування 2020 року за так званий «антиколомойський закон», що унеможливлював повернення націоналізованих банків їхнім колишнім власникам через суди.
Під час підготовки матеріалу також стали відомі процесуальні новини: Апеляційна палата ВАКС закрила кримінальне провадження щодо колишнього депутата Полтавської облради Олександра Смірнова, рішення щодо якого планує оскаржити Спеціалізована антикорупційна прокуратура.