10 квітня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у межах виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» було вирішено винести на розгляд Верховної Ради низку нових назв населених пунктів, серед них і у Полтавській області. Зокрема, на пропозицію Українського інституту національної пам’яті (УІНП) села Первомайське Михайлівської громади Полтавського району буде перейменоване шляхом відновлення питомо історичної назви Гуляйстеп. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП)
На засіданні 10 квітня 2024 року Комітет розглянув пропозиції органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів та рекомендації УІНП щодо перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови, у зв’язку з необхідністю приведення їх назв у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». На жаль, у Михайлівській сільській громаді Полтавського району попри широко оприлюднений перелік УІНП не змогли визначитися із пропозицією нової назви і поданням її до згаданого Комітету ВР у встановлений законодавством термін — з 27 липня 2023 року по 27 січня 2024 року. На нараді УІНП підтримали пропозицію представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара щодо назви «Гуляйстеп». Цю пропозицію Інститут нацпам’яті передав до вказаного вище Комітету Верховної Ради. Народним депутатам України — членам Комітету доручено розробити і внести на розгляд ВР відповідні проекти постанов ВР. Зокрема, село Первомайське Михайлівської сільської ради Полтавського району запропоновано перейменувати на Гуляйстеп.
«Цю назву сформульовано на основі архівних даних про те, що на частині території сучасної Михайлівської громади існував конгломерат хуторів Жирківські, в тому числі –українські козацькі поселення — слобода Гуляй-Степ та хутір Гуляй-Степ. Російська імперська назва з’явилася у 1946 році, тобто після реокупації, вигнання гітлерівського і повернення іншого окупаційного московського комуністичного режиму. Спершу чужинська, нав’язана московитами, назва існувала як хутір Первомайськ, а потім як село Первомайське. У назві бачимо і порушення стандартів української мови і російську імперську символіку.Дякую за співпрацю та професійний підхід директорці Державного архіву Полтавської області Валентині Гудим», — зауважив Олег Пустовгар.
У довідці Державного архіву Полтавської області зазначено таке: «У довіднику адміністративно-територіального поділу станом на 1926 рік зазначена Михайлівська сільрада Машівського району Полтавського округу включала у себе слободу Гуляй-Степ та хутір — Гуляй-Степ. Станом на 1946 рік зазначена Михайлівська сільрада Нехворощанського району Полтавської області, до складу якої входив населений пункт: хутір Первомайськ Станом на 2012 рік зазначене с. Первомайське у складі Михайлівської сільради Машівського району Полтавської області».
Довідково: «Поява назв географічних об’єктів на базі поняття „1-е травня“ (рос. „1-е мая“), жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії, а була втіленням російської імперської політики радянського зразка. Після завоювання більшовицькою Росією Української Народної Республіки новітня імперська влада поширила на територію України відзначення 1 травня як одного з основних більшовицьких свят. Отже, святкування цього дня набуло політичного та ідеолого-пропагандистського забарвлення, тісно поєднаного з ідеєю відновлення засобами топоніміки єдиного російського імперського простору. Так, згідно з Декретом Ради народних комісарів РСФРР від 14 квітня 1918 р., „Особливій Комісії з народних комісарів просвіти і майна республіки доручається невідкладно підготувати декорування міста в день 1-го травня та заміну написів, емблем, назв вулиць, гербів і т. п. новими, що відображають ідеї й почуття революційної трудової Росії“. На території України масштабні перейменування на честь „пролетарського“ свята стали яскравим прикладом масової ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої „світової революції“, а гасло „Пролетарі всіх країн, єднайтеся!“ стало незмінним елементом державного герба відновленої вигляді СРСР Російської імперії та союзних радянських республік. Станом на сьогодні в Україні лише назв населених пунктів, пов’язаних із глорифікацією „пролетарського свята“, зафіксовано понад 60, а кількість об’єктів топонімії населених пунктів, названих на честь 1 травня, станом на кінець 2018 року становила майже 600», — говориться фаховому висновку Експертної комісії УІНП.
Полтавський офіс УІНП