Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура 5 червня повідомили про нову підозру очільнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку у недекларуванні майна. Його дружина, Алла Кириленко, також отримала підозру у сприянні незаконному збагаченню.
Про це розповідає Poltava Today
Деталі розслідування щодо недекларованого майна
Слідчі зазначають, що у 2024 році Павло Кириленко не задекларував у своїй електронній декларації інформацію про 20 об’єктів нерухомості та автомобіль класу люкс. Ці активи, за даними слідства, були оформлені на родичів Алли Кириленко. Серед незадекларованого майна – шість квартир у Києві та Ужгороді, житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, дві земельні ділянки, два гаражних бокси, шість паркомісць, три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м, а також автомобіль BMW X3.
Згідно з попередніми матеріалами, йдеться про те саме майно, через яке Кириленку вже висували підозру у можливому незаконному збагаченні і наданні недостовірної інформації у деклараціях за 2020–2023 роки. Кримінальне провадження було ініційоване на основі фактів із журналістського розслідування «Схем».
Фінансова сторона та рішення суду
Журналісти з’ясували, що упродовж 2020–2023 років родина Кириленків придбала нерухомість та автомобілі на понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів. У коментарі «Схемам» Павло Кириленко пояснив, що джерелом статків є стартовий капітал, отриманий у 90-х роках після вигідного продажу акцій заводу «Стирол» бабусею майбутньої дружини, яка працювала на цьому підприємстві. Проте журналістам не вдалося знайти офіційного підтвердження цим операціям.
«Схеми» у березні 2024 року повідомляли, що родина Кириленків придбала майна на понад 70 мільйонів гривень, не маючи офіційних доходів, які б це дозволяли.
Після оприлюднення розслідування Павло Кириленко задекларував у 2023 році квартиру на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, яка оформлена на 77-річну бабусю Алли Кириленко. Водночас він не вказав у декларації автомобіль BMW, яким користується його дружина, а власницею є теща.
28 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд відмовив у взятті Кириленка під варту, обравши йому запобіжний захід у вигляді застави у 30 мільйонів гривень із обов’язком носити електронний браслет. Згодом стало відомо, що цю суму внесла компанія «Керамет», одним із бенефіціарів якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.
Журналісти встановили, що компанії Мкртчана беруть участь у державних закупівлях та аукціонах під контролем АМКУ. Зокрема, Антимонопольний комітет розглядає справу щодо однієї з фірм Мкртчана — ТОВ «Гірничодобувна промисловість» через можливі антиконкурентні дії.
У коментарі журналістам Павло Кириленко зазначив, що вперше чує про компанію, яка внесла за нього заставу, хоча знайомий із самим бізнесменом. На питання, чи просив він у Мкртчана допомоги, Кириленко відповів, що це провокаційне питання і залишив його без відповіді. Мкртчан, у свою чергу, повідомив, що вніс заставу з власної ініціативи, мотивуючи це давньою дружбою, і запевнив, що не звертався до Кириленка із бізнесових питань.
4 червня 2025 року Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання захисту й зменшив розмір застави до 25 мільйонів гривень, але відмовив у дозволі на службові відрядження за кордон.