Полтавець на псевдо «Хирс» кілька років тому добровільно долучився до захисту України. Під час відпустки він поділився своїми спостереженнями щодо сучасної війни, впливу новітніх технологій на бойові дії та змін у суспільстві.
Про це розповідає Poltava Today
Війна дронів і постапокаліптичний ландшафт фронту
На думку військового, нинішня війна суттєво відрізняється від попередніх завдяки широкому застосуванню дронів. Це призвело до змін у логістиці ворога: тепер замість великогабаритних вантажівок використовують мотоцикли, квадроцикли, багі та легкові автомобілі, адже вантажний транспорт швидко знищується безпілотниками. Атаки із застосуванням бронетехніки ворог здійснює рідко, адже її потрібно довго накопичувати після втрат.
«Ті бойові дії, які я застав, то це війна дронів. І вони змінили картину нинішньої війни на фронтах. Опишу це на прикладі змін у транспортних засобах ворога. Для логістики вони використовують мотоцикл, зокрема типу „Муравейник“ або квадроцикл, різного роду багі, або взагалі пішим ходом. Вантажівок майже немає, бо ми їх швидко знищуємо дронами», – зазначає «Хирс».
Зараз на передовій, за його словами, спостерігається зовсім інша тактика: штурмові групи висуваються невеликими підрозділами, а мотоцикли та багі активно застосовуються з обох сторін. На позиціях перебуває небагато бійців, зазвичай віком понад 40 років, які тримають оборону, поки артилерія та FPV-дрони знищують противника. Водночас в окремих штурмових підрозділах впроваджують маневрену тактику та використання бронетехніки для швидкого перекидання сил, відмовляючись від радянської доктрини утримання позицій будь-якою ціною.
Зовнішній вигляд бронетехніки також змінився – задля захисту від дронів машини обварюють металевими конструкціями та сітками. Серед нововведень – створення тунелів із металевої або синтетичної сітки для безпечного транспортування, а також використання у підрозділах помпових рушниць для збиття FPV-дронів. Військові відзначають необхідність навчання персоналу для ефективного використання такої зброї.
Проблеми армії, тилу та побуту військових
«Хирс» звертає увагу на недоліки у внутрішній організації армії: деякі командири змушують солдатів займатися непотрібною роботою замість самовдосконалення чи обслуговування зброї. Також існує практика внутрішніх грошових зборів у підрозділах, а щодо волонтерських ініціатив – окремі керівники їх забороняють, вимагаючи підтримання ілюзії повного забезпечення.
Військові порівнюють сухпайки різних країн, відзначаючи, що українські раціони смачніші та містять м’ясо й крупи, тоді як американські – більш універсальні та специфічні за смаком. Щодо алкоголю, то на передовій його вживання суворо заборонено через ризики для боєздатності, натомість у тилу військові мають доступ до пива та інших напоїв, часто вибудовуючи черги у місцевих магазинах.
Життя у ближньому тилу суттєво відрізняється від передової. На позиціях переважають досвідчені бійці, які довго не змінювались, а у тилу популярні барбер-шопи, тату-салони та модний одяг серед молодших військовослужбовців. За словами «Хирса», у містах процвітають різноманітні сфери послуг, а вся економіка прифронтових населених пунктів фактично тримається на військових, які є основними клієнтами для магазинів, кав’ярень та інших закладів.
Окремої уваги заслуговує питання «нічних метеликів»: у прифронтових містах ця сфера існує, а дівчата пропонують свої послуги навіть біля магазинів та кафе. Водночас, зауважує військовий, у прифронтових містах створюються нові сім’ї, а майбутнє покоління зароджується навіть попри війну.
Щодо можливості вивезення зброї у тил чи додому, «Хирс» стверджує, що це не є проблемою для окремих підрозділів, хоча в інших діє суворий облік і контроль.
Зміни у суспільстві та побажання владі
Військовий переконаний, що війна є випробуванням на виснаження, яка вимагає мобілізації всіх сил і ресурсів. Він наголошує на важливості забезпечення дронами, евакуації, логістики та вогневого прикриття для утримання позицій на фронті, а також звертає увагу на те, що саме старші бійці тримають оборону.
«Ця війна довготривала, вона на виснаження і потребує мобілізації усіх сил та ресурсів. Це не про благоустрій, квіточки, фонтани, тротуарну плитку. Чи не про мільйони, щоб покорегувати фактично папери».
«Хирс» критикує місцеву владу за надмірну увагу до виборів і закликає депутатів зосередитися на реальних потребах громад. Він також застерігає від поспішної меморіалізації, пропонуючи створювати загальні пам’ятні об’єкти для всіх загиблих, а не перейменовувати окремі вулиці.