Фермери Херсонської області зазнали катастрофічних втрат урожаю, які перевищують 1 мільярд гривень. Причинами стали посуха, весняні приморозки та руйнація Каховського водосховища, що призвело до втрати врожаю на понад 55 тисячах гектарів сільськогосподарських земель.
Про це розповідає Poltava Today
Причини втрат: посуха, заморозки та наслідки війни
За інформацією Всеукраїнської аграрної ради, цього року на підконтрольній Україні частині Херсонщини планували засіяти 250 тисяч гектарів, але близько 20% посівних площ залишаться без врожаю. Основний удар припав на пшеницю та горох, які постраждали через рекордну нестачу опадів і квітневі приморозки до -7…-8°C.
Фермер і депутат Херсонської облради Віктор Деркач, який обробляє 3,5 тисячі гектарів у Бериславському районі, відзначає, що за понад 20 років роботи не пам’ятає подібних форс-мажорних обставин. Через посуху та весняні морози більшість посівів зупинили розвиток і почали всихати вже у квітні. Нестача вологи виявилася критичною, особливо для пшениці та гороху.
«Ми будемо мати втрату врожаю гороху теж відсотків 70-80, а деякі ділянки повністю загинули», – пояснює Віктор Деркач.
Фермери зараз звертаються до обласного Гідрометцентру для підтвердження втрат і готують документи для отримання статусу форс-мажору. Проводяться перемовини з урядом щодо компенсацій, щоб забезпечити проведення осінньої посівної кампанії.
Проблеми з меліорацією та вплив руйнування Каховської ГЕС
Після руйнування греблі Каховської ГЕС система зрошення на Херсонщині практично перестала функціонувати. Заступник голови Херсонської ОВА Дмитро Бутрій зазначає, що площа втрачених посівів може зрости до 80 тисяч гектарів, оскільки посуха триває. Місцева влада звертається до міжнародних донорів з проханням допомогти у відновленні меліоративної системи. Торік вдалося частково повернути полив на 3 тисячах гектарів, а цьогоріч – ще на п’ятистах.
Віктор Деркач наголошує, що відсутність водосховища вже змінила клімат регіону – середньорічна температура почала зростати, а опадів стає дедалі менше. Це створює серйозні ризики для аграрного виробництва.
Фінансові втрати та необхідність державної підтримки
За підрахунками Всеукраїнської аграрної ради, втрати фермерів Херсонщини вже перевищили 1 мільярд гривень. Аграрії звертаються до Кабміну з проханням про компенсації, оскільки місцевий бюджет переважно спрямований на оборону та відновлення критичної інфраструктури. Минулого року держава передбачила допомогу для фермерів у прифронтових районах: 2000 гривень на гектар у зоні бойових дій та 1000 гривень на гектар у зоні можливих бойових дій.
Віктор Деркач підкреслює, що кожен гектар вимагає вкладень щонайменше 10-15 тисяч гривень, а цього року навіть виплата мінімальної орендної плати пайовикам під загрозою. Додаткове податкове навантаження становить ще 1700 гривень на гектар. Загалом фермери втратили десятки тисяч гривень на кожному гектарі, а тисяча гектарів — це мінус 10 мільйонів гривень.
Демінування і робота в умовах війни
Перш ніж засіяти поля, фермери проводили розмінування. З 508 тисяч гектарів сільгоспугідь деокупованої частини області розміновано лише 430 гектарів. Частина техніки була втрачена через обстріли, що додатково ускладнило проведення польових робіт. Проте аграрії продовжують працювати навіть під обстрілами, забезпечуючи економічну стабільність регіону.
Загроза продовольчій безпеці та державна підтримка
Верховна Рада підтримала створення Виплатної агенції для підтримки фермерських господарств, яка інформуватиме аграріїв, прийматиме заявки та здійснюватиме виплати. Міністр агрополітики Віталій Коваль пояснює цю реформу необхідністю інтеграції до системи підтримки аграрного сектору ЄС.
Попри це, уряд поки не надав відповідей щодо компенсацій поточних втрат. На думку заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, Україні потрібна державна програма страхування аграрних ризиків, аби гарантувати продовольчу безпеку та експортний потенціал.
За останніми прогнозами, врожай пшениці в Україні у 2025 році може скоротитися на 0,4 млн тонн і скласти 23 млн тонн. Міністерство аграрної політики очікує зниження загального врожаю зернових на 10% порівняно з попереднім роком — до 51 млн тонн.