У Вищій раді правосуддя триває розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Подільського районного суду міста Полтава Наталії Крючко. Причиною стала її ухвала у гучній справі щодо призупинення спеціальних дозволів на розробку унікальних гранітно-каолінових родовищ у Вінницькій області. Це рішення фактично призвело до блокування діяльності ТОВ «Граніт-Кар’єр», що привернуло увагу правоохоронних та антикорупційних органів.
Про це розповідає Poltava Today
Конфлікт навколо права власності та спецдозволів
У 2023 році компанія «Граніт-Кар’єр» опинилася у складному юридичному протистоянні з державними органами через переоформлення права власності на частину майнового комплексу, що знаходиться на території родовища. Новим власником однієї з будівель, на яку було накладено арешт, став журналіст-розслідувач Сергій Горбатюк. Водночас підприємство звернулося до суду з вимогою перегляду питання переоформлення спецдозволу на користування надрами.
Ключову роль у цій ситуації відіграла суддя Наталія Крючко, яка в грудні 2023 року винесла ухвалу щодо забезпечення позову. Це рішення заблокувало подальше оформлення прав оператора на родовище, а також створило юридичні підстави для втрати підприємством доступу до стратегічного об’єкта.
Синхронність дій та кримінальне провадження
Із моменту винесення ухвали події навколо справи почали розгортатися із дивною скоординованістю, що відображено у матеріалах дисциплінарної скарги. Розпочалося кримінальне провадження, в рамках якого детективи НАБУ здійснювали негласні слідчі дії. Зі зібраних записів стало відомо про небажання покупця майна отримати доступ до всієї території підприємства та намір використати частину об’єктів як інструмент у конфлікті.
Дисциплінарні матеріали ВРП містять посилання на фрагменти негласних слідчих дій, у яких учасники прямо обговорюють перспективу «перешкодити підприємству працювати» і описують власну роль у судовому процесі. Один із діалогів у справі свідчить, що сторони могли очікувати на судові рішення, які створять необхідний тиск на компанію.
ВРП дійшла висновку, що дії судді «виглядають як такі, що сприяли завданню шкоди юридичній особі та порушенню принципу правової визначеності».
Зараз правоохоронці з’ясовують, чи був цей тиск навмисним і хто саме міг бути його ініціатором.
У рішенні Вищої ради правосуддя містяться критичні оцінки професійної поведінки судді Крючко. Серед основних зауважень:
- Застосування забезпечення позову без належного обґрунтування;
- Урахування недостовірних відомостей без належної перевірки;
- Ігнорування ризиків щодо втручання у права третіх осіб;
- Неправильна оцінка статусу арештованого майна;
- Відсутність перевірки підстав для оскарження у межах заявлених вимог.
Дисциплінарна палата ВРП рекомендувала застосувати до судді стягнення, включаючи можливість її звільнення.
Ситуація із блокуванням спецдозволів створює прецедент, коли формальні судові ухвали можуть ставити під загрозу доступ до стратегічних надр держави. Це питання торкається не лише окремого підприємства чи осіб, а й має серйозний вплив на енергетичну безпеку, інвестиційний клімат, надходження до місцевих бюджетів та довіру суспільства до судової системи.
В умовах війни, коли кожен ресурс є стратегічно важливим, прозорість процедур у сфері надрокористування набуває загальнонаціонального значення. Вища рада правосуддя продовжує розгляд дисциплінарної справи. У разі доведення вини, суддю можуть звільнити з посади. Якщо ж провину не буде доведено, ця справа залишиться ще одним прикладом того, як недосконалість судових процедур може спричинити зловживання у сфері управління надрами.
Громадські організації вже заявили про намір контролювати хід цієї справи, а правоохоронні органи продовжують вивчати можливі корупційні чи маніпулятивні дії всіх учасників конфлікту.
Ясно одне: історія із «спецдозволами і таємною будівлею» має всі підстави стати значущим прецедентом для правової системи України.