У Брюсселі напередодні саміту Європейського Союзу зростають сумніви щодо можливості досягти домовленості між усіма 27 країнами-членами стосовно надання Україні репараційної позики, яка базується на використанні заморожених російських активів. Водночас більшість європейських дипломатів впевнені, що Україна не залишиться без фінансування, навіть якщо обрати головний механізм не вдасться.
Про це розповідає Poltava Today
«Ніхто сьогодні не може гарантувати, що за цим варіантом буде досягнуто угоди», – сказав журналістам у Брюсселі один із дипломатів ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ, пояснюючи ситуацію з репараційною позикою. Така ж думка прозвучала і від інших співрозмовників Радіо Свобода.
Бельгія наполягає на гарантіях
Ключовим каменем спотикання стала позиція Бельгії, на території якої розміщено близько 185 мільярдів євро заморожених російських активів у системі Euroclear. Після того, як прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер висловив серйозні застереження перед самітом у Копенгагені, Єврокомісія та Рада ЄС постійно контактували з бельгійською стороною. Незважаючи на досягнутий прогрес, Бельгія не відмовилася від своїх вимог щодо ґрунтовного захисту власних економічних інтересів.
Бельгія, зокрема, вимагає необмеженого покриття усіх фінансових ризиків, пов’язаних із можливими арбітражними рішеннями навіть за межами Євросоюзу. Це передбачає гарантії від усіх країн-членів не лише на суму заморожених активів, а й на потенційні витрати, пов’язані із судовими процесами, а також компенсації для бельгійських компаній у разі конфіскації їхніх активів у рф або третіх країнах.
Водночас більшість країн ЄС погоджуються взяти на себе гарантії відповідно до розміру своєї економіки, однак питання про остаточну суму залишається відкритим. Дипломати підкреслюють, що вимога про необмежені гарантії є неприйнятною для національних парламентів.
Альтернативні варіанти фінансування
Останнім часом Бельгія пропонує повернутися до альтернативного сценарію – спільних запозичень на основі бюджету ЄС, який раніше запропонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Для реалізації цього механізму потрібна згода усіх 27 держав-членів, однак Угорщина та Словаччина вже заявили про свою незгоду.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас наголосила, що наразі всі зусилля спрямовані на реалізацію саме плану А – репараційної позики, тоді як інші варіанти не обговорюються. Водночас Бельгія наполягає на розгляді другого варіанту, з можливістю відмовитись від принципу одностайності, як це вже було зроблено при продовженні санкцій щодо російських активів. Тоді рішення ухвалювалось більшістю за допомогою 122 статті Договору про ЄС, яка дозволяє обходити вето у разі серйозної кризи.
Президентка Європейського центрального банку Крістін Лаґард запропонувала використати цю статтю і для спільних запозичень, але низка північних країн категорично заперечує, оскільки це потребує змін до багаторічного бюджету, які ухвалюються лише одноголосно. Деякі дипломати визнають, що ситуація є невизначеною і залежатиме від подальших пропозицій Єврокомісії.
Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що обидва варіанти – репараційна позика та спільні позики – залишаються на порядку денному, і лідери повинні обрати оптимальний шлях.
Незважаючи на складні переговори, дипломати з різних країн ЄС переконані, що питання фінансування України має політичний характер, і рішення буде знайдено. Технічно можливо ухвалити репараційну позику без згоди Бельгії, але більшість учасників переговорів не схильні застосовувати такий підхід.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта гарантував, що саміт триватиме до остаточного затвердження підтримки для України. Дипломати наголошують, що фінансова допомога Києву критично важлива вже у другому кварталі 2026 року, а після політичної домовленості для юридичного оформлення знадобиться додатковий час.
Який саме механізм буде затверджено – репараційна позика або проміжний фінансовий інструмент – наразі невідомо. Дипломати запевняють, що Україна не залишиться без фінансової підтримки.