Рівень довіри громадян до президента Володимира Зеленського продовжує знижуватися останніми місяцями. На початку серпня 2025 року цей показник склав 58%, що на 7 відсоткових пунктів менше, ніж у червні, коли він становив 65%. Такі результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології наприкінці липня — на початку серпня.
Про це розповідає Poltava Today
Вплив голосування за закон №12414 на довіру до президента
Опитування стартувало наступного дня після резонансного голосування у Верховній Раді за закон №12414, який, за оцінками експертів, обмежував незалежність НАБУ і САП. Водночас ще на початку червня вже спостерігалося поступове зниження довіри до президента. Аналітики КМІС відзначають, що не все падіння рівня підтримки можна пояснити саме ухваленням цього закону, однак частина респондентів прямо пов’язала свою недовіру із цим голосуванням.
«Нинішнє опитування почалося 23 липня 2025 року, тобто на наступний день після резонансного голосування у Верховній Раді за закон №12414. Як можна бачити на графіку 1, наразі 58% українців довіряють президенту (тобто порівняно з початком червня ми бачимо зниження з 65%), а 35% – не довіряють (ріст з 30% на початку червня). Баланс довіри-недовіри знизився з +35% на початку червня до +23% на початку серпня. Разом з цим поточні показники довіри є вищими, ніж мінімальні під час повномасштабної війни, які були в грудні 2024 року», – кажуть автори дослідження.
Динаміка зміни довіри була нестабільною навіть протягом проведення опитування. Серед перших 500 респондентів, яких опитали одразу після голосування, рівень довіри становив 55%. Пізніше, серед наступних 522 учасників, підтримка президента зросла до 60%. Це може свідчити про певне короткочасне падіння довіри одразу після ухвалення закону, яке надалі дещо відновилося, ймовірно, завдяки діям влади щодо перегляду спірного рішення та посиленню уваги до міжнародних питань і війни.
Зміни у різних вікових групах і причини недовіри
Найбільше зниження довіри зафіксовано серед молоді до 30 років: якщо на початку літа 74% молодих українців довіряли Зеленському, то зараз – лише 59%. В інших вікових групах тенденція також негативна, але менш виражена: серед громадян 30-44 років довіра зменшилася з 62% до 55%, серед 45-59 років — з 61% до 56%, а серед вікової групи 60+ — з 65% до 62%.
Головними причинами недовіри респонденти називали корупцію та тривалу війну. Окрім цього, 6% тих, хто втратили довіру, прямо пов’язали своє рішення із голосуванням у Верховній Раді 22 липня 2025 року.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголосив, що, попри протести та активну дискусію у ЗМІ, президент Зеленський зберігає досить високий рівень довіри та легітимності серед громадськості. Водночас збереження низхідного тренду є тривожним сигналом для влади та вимагає уважного реагування.
Нагадаємо, Верховна Рада 22 липня ухвалила законопроєкт №12414, який, за оцінками фахівців, обмежував незалежність НАБУ і САП. Голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента ветувати закон, проте Зеленський підписав його того ж дня. Це рішення спровокувало хвилю протестів у низці міст України та стурбованість серед міжнародних партнерів.
У відповідь президент вніс до парламенту новий законопроєкт, який передбачає посилення повноважень та гарантій незалежності для Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 31 липня Верховна Рада підтримала цей документ як у першому читанні, так і в цілому. НАБУ позитивно оцінило новий законопроєкт, відзначивши, що він відновлює процесуальні повноваження та гарантії незалежності антикорупційних органів.
У містах Київ, Львів, Харків, Дніпро, Запоріжжя та Одеса відбулися акції протесту із закликами до влади ухвалити законопроєкт щодо посилення повноважень НАБУ та САП.