За словами голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка, САП повідомила про підозру 41 чинному народному депутату Верховної Ради IX скликання.
Про це розповідає Poltava Today
«Загалом підозру від САП отримав 41 депутат Верховної Ради IX скликання. За десять років від початку роботи антикорупційних органів підозри отримали 79 колишніх і чинних народних депутатів», – уточнив він.
Хронологія розслідування
За даними прокуратури, перші перевірки ймовірних фактах отримання хабарів народними депутатами за голосування були розпочаті наприкінці 2021 року. Ініціативу щодо реєстрації першого кримінального провадження взяла на себе тодішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, після надходження відповідних заяв наприкінці 2021 року.
Із початком повномасштабного вторгнення росії у 2022 році, за словами Клименка, практики виплат «у конвертах» тимчасово припинилися. Коли відомості про їх відновлення надійшли слідству, розслідування було відновлено і продовжено в цьому напрямку.
Періодично відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо народних депутатів вносили декілька очільників генеральної прокуратури. Також у грудні 2025 року САП повідомила про підозру п’ятьом парламентаріям у межах окремих проваджень.
У листопаді 2025 року слідчі отримали інформацію про спроби «перекупити» народних депутатів із метою виведення їх із фракції «Слуга народу» або забезпечення голосувань всупереч позиції монобільшості, наголосив очільник прокуратури.
Паралельна справа щодо Юлії Тимошенко
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура 14 січня оголосили про підозру Юлії Тимошенко за частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України — «пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди». Її підозрюють у тому, що вона, нібито, ініціювала переговори з окремими парламентарями щодо створення системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань.
Тимошенко відкинула звинувачення, назвавши їх провокацією, а матеріали справи — сфальшованими. 16 січня Вищий антикорупційний суд обрав для неї запобіжний захід у вигляді застави понад 33 мільйони гривень та наклав низку процесуальних обов’язків; 23 січня заставу було внесено.
Справа залишається відкритою, розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують перевіряти коло осіб, які могли бути залучені до організації системних неправомірних виплат задля впливу на результати голосувань у парламенті.