У низці регіонів росії запроваджено обмеження на роздрібний продаж бензину, що пов’язано з масштабними ударами Збройних сил України по нафтопереробних заводах країни. Цього тижня українські безпілотники вперше досягли НПЗ у Сибіру, що стало новим етапом паливної кризи в російській федерації.
Про це розповідає Poltava Today
«За нашими даними, дефіцит палива в Росії вже наближається до показника 20% – це стосується бензину. Вони вже використовують і резерви дизельного палива, які зберігали на чорний день», – заявив Володимир Зеленський.
Атаки дронів і падіння виробництва бензину
Аналітичний проєкт Re:Russia підрахував, що у вересні частота українських атак зросла удвічі та сягнула 1,3 атаки на день, причому половина з них були спрямовані саме на нафтопереробні заводи. Інша частина атакувала об’єкти транспортування й зберігання нафти. Така стратегія спричинила системну кризу у логістиці, зберіганні та виробництві пального: у вересні виробництво бензину знизилося на 22–27% від норми, тобто майже на чверть.
Після серпневих атак, які вразили щонайменше 28 нафтозаводів, переробка нафти в росії в жовтні впала до 4,86 млн барелів на добу — це на 484 тисячі барелів, або майже 10%, менше, ніж у липні. Порівняно з жовтнем 2024 року падіння склало 5%, а з жовтнем 2021 року — 14% (794 тисячі барелів на день). Виробництво нафтопродуктів впало до найнижчих показників за п’ять років.
У Сибіру й на Далекому Сході дефіцит бензину проявився особливо гостро. На АЗС Новосибірська, зокрема у мережі «Прайм», з 8 жовтня припинили продаж популярного АІ-92 через припинення постачань із НПЗ. Великі державні мережі, такі як «Газпром» і «Роснефть», змогли утримати продажі, однак ціни на пальне помітно зросли — за кілька місяців подорожчання сягнуло 3–5 рублів за літр. У регіонах Алтаю, Хакасії, Туви та Красноярську також фіксують або зростання цін, або локальні перебої з постачанням.
Причини паливної кризи та реакція влади
Експерти паливного ринку зазначають, що дефіцит спричинений одразу кількома чинниками: ударами українських безпілотників по НПЗ, плановими ремонтами заводів та підвищеним попитом у період збору врожаю. Особливо гостро нестача бензину відчувається у Сибіру через переорієнтацію Омського НПЗ на постачання у західну частину країни на тлі зруйнованої інфраструктури на європейській частині росії.
На Далекому Сході, зокрема у Хабаровському краї, введені суворі обмеження на продаж пального: у деяких районах — не більше 10–50 літрів в одні руки. Водії змушені записуватися в черги, а місцева влада оперативно доставляє додаткові партії пального, однак дефіцит зберігається.
В умовах браку бензину уряд рф запровадив заборону на експорт пального, яка може бути продовжена і на 2026 рік. Водночас росія наростила експорт сирої нафти до максимуму за півтора року, завантаживши порти майже до межі їхніх можливостей, тоді як обсяги переробки продовжують падати.
Як альтернативу, російська влада розглядає імпорт бензину з білорусі, Китаю, Південної Кореї та Сінгапуру. У вересні обсяги постачання з білорусі зросли у чотири рази порівняно з серпнем. Уряд також розглядає дозвіл на використання монометиланіліну (ММА) — присадки, яка підвищує октанове число пального, але може псувати двигуни. Крім того, нафтопереробники почали активніше використовувати ароматичні сполуки, такі як толуол, що потенційно може спричинити дефіцит бензолу.
Депутат Держдуми Сергій Миронов визнав, що нестача бензину пов’язана з ударами українських БПЛА, поклавши відповідальність за захист об’єктів на власників НПЗ. Віцепрем’єр Олександр Новак, зі свого боку, запевняє, що на ринку зберігається баланс між попитом і пропозицією та що російські НПЗ змогли збільшити виробництво пального.
Водночас, за даними аналітиків ВТБ, у росії зафіксовано рекордний для останніх десяти років рівень тижневої інфляції, обумовлений саме зростанням цін на бензин. За перший тиждень жовтня індекс споживчих цін зріс на 0,23%, а з початку року — на 4,53%.
Серед населення поширюється недовіра до офіційних пояснень причин дефіциту. Частина росіян вважає, що дефіцит створюється штучно для підняття цін, інші у соцмережах обговорюють постійні обстріли НПЗ і наслідки для економіки та повсякденного життя. Реакція влади залишається суперечливою — від обіцянок стабілізувати ринок до спроб знайти технічні рішення та імпортувати пальне з-за кордону.