На окупованих територіях півдня України зростає дефіцит бензину для цивільного населення. У Токмаку Запорізької області пальне більше не продають місцевим жителям – його видають виключно військовим за талонами. Ті, хто залишився у місті, змушені їздити за бензином до Мелітополя, що розташований за 60 кілометрів.
Про це розповідає Poltava Today
Проблеми з пальним: ситуація у Запорізькій та Херсонській областях
Подібна ситуація спостерігається і в інших населених пунктах під російською окупацією. Ще в липні в Бердянську повідомлялося, що на місцевих АЗС доступний лише один вид бензину, інші марки відсутні. За словами призначеного рф керівником окупованої частини Запорізької області Євгена Балицького, нестача пального пов’язана із зростанням споживання та ремонтами на нафтопереробних заводах. Про дефіцит також говорять і жителі інших окупованих регіонів.
Міський голова Енергодару Дмитро Орлов, який нині перебуває у Запоріжжі, розповів:
«Ситуація із пальним в Енергодарі майже така, як і на території РФ. Єдине виключення, що по Енергодару можна прокоментувати те, що це місто фактично в повному складі виїхало і ті люди, що там лишились – близько 20% від загальної кількості населення і тих можливостей і потужностей автозаправних станцій і потреб міста, які були там до окупації, вони суттєво зменшились. Проте останні кілька тижнів в місті відчувається суттєвий ажіотаж з приводу бензину і дизельного пального на автозаправних станціях», – каже він.
За словами Орлова, жителі Енергодара вже звикли до довгих черг не лише на АЗС, а й в аптеках і магазинах. Аналогічні труднощі відчувають і на лівобережжі Херсонської області. Журналіст із Каховки Олег Батурін повідомляє, що в деяких громадах області бензину й дизпалива немає зовсім, а наявний лише автогаз.
На лівобережній частині Херсонщини бензин продають тільки за талонами для окупаційних структур, а така практика стала поширеною. У густонаселених містах, зокрема Новій Каховці, Каховці та Скадовську, ситуація з пальним залишається критичною. Жителі часто стикаються з тим, що пальне на АЗС закінчується до «базарного дня», а бензин відпускають лише «своїм».
Причини дефіциту: удари по нафтопереробних заводах та логістичні проблеми
Окрім обмеженої доступності, пальне значно подорожчало та стало неякісним. За даними Батуріна, недавно у Каховському районі бензин А-92 коштував 72 рублі за літр, А-95 – близько 80 рублів, при цьому якість залишає бажати кращого. Ще два роки тому ціна була на 20 рублів нижчою.
Окупаційний керівник Херсонської області Володимир Сальдо заперечує дефіцит пального, заявляючи, що споживання менше, ніж у Криму, і проблем із запасами чи цінами немає. Водночас Євген Балицький визнає проблему та пов’язує її з ремонтом на НПЗ і логістичними труднощами, зумовленими атаками Збройних сил України на потяги з пальним.
Дмитро Орлов підкреслює, що ситуація є наслідком прицільних ударів по енергетичній інфраструктурі рф: «Місцеве населення забезпечується паливно-мастильними матеріалами в останню чергу, а військовий контингент — у першу». Він зазначає, що дефіцит особливо відчувався два тижні тому, зараз логістика частково налагоджується, однак це відбувається на тлі суттєвого скорочення чисельності населення.
Експерт із енергетичної безпеки, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар пояснює, що окуповані регіони отримували бензин із півдня рф, де розташовані ключові НПЗ, які регулярно стають об’єктами атак українських сил. Унаслідок цього виник дефіцит, оскільки ці заводи орієнтовані на забезпечення попиту південних регіонів рф і окупованих територій України.
За словами Гончара, удари також завдаються по логістиці — залізничним шляхам та інфраструктурі, що ще більше ускладнює постачання пального:
«Кадри з палаючими потягами, з цистернами в районі Джанкоя чи на Запоріжжі – всі це бачили. Тому комплекс ось цих чинників в сукупності і спричинив той дефіцит, який виник», – підкреслює експерт.
Окрім Півдня, атаки були і на нафтопереробні заводи Поволжя, зокрема у Волгограді, Сизрані, Саратові та в Самарі. Пошкодження цих підприємств призвели до потреби перевозити паливо на далекі відстані, однак через атаки на залізничну інфраструктуру це стало проблематичним.
Наслідки та прогнози: ситуація погіршується
Попри заяви окупаційної адміністрації про можливу стабілізацію ринку у вересні, експерти не бачать підстав для оптимізму. Михайло Гончар вважає, що дефіцит пального поглиблюється не лише на окупованих територіях, а й у багатьох регіонах самої росії. Він прогнозує, що ситуація не стабілізується найближчим часом і далі буде погіршуватися.
Гончар також зазначає, що білорусь не допоможе рф у вирішенні проблем з бензином, оскільки і там обмежили експорт через ризики власного дефіциту після пошкоджень нафтопроводу «Дружба».
У нинішніх умовах можливість заправитися на окупованих територіях стала привілеєм лише для обраних, часто пов’язаних із окупаційною владою. Людей рятують нелегальні бензозаправки, які працюють неофіційно, але й там дефіцит відчувається дедалі гостріше.
У ніч на 5 вересня Сили безпілотних систем України завдали ударів по Рязанському нафтопереробному заводу в рф та нафтобазі в окупованому Луганську. За попередньою інформацією, під удар потрапила установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-6 потужністю 6 млн тонн на рік. Проєктна потужність Рязанського НПЗ — 17,1 млн тонн, він є одним із найбільших у рф і забезпечує пальним окупаційну армію росії.