Сенатор Ліндсі Грем охарактеризував нові санкції проти росії як «такі, що ламають кістки». Законопроєкт, розроблений групою сенаторів, може бути ухвалений Конгресом США вже найближчим часом. Документ передбачає надання президенту США повноважень запроваджувати 500% мита для держав, які купують російську нафту та інше паливо. Основна увага у законопроєкті приділяється Китаю та Індії, на які припадає близько 70% експорту енергоносіїв з російської федерації.
Про це розповідає Poltava Today
Мета санкцій та реакція Китаю
«Метою цього закону є розірвати цикл, за якого комуністична диктатура Китаю купує нафту за ціною, нижчою за ринкову, в Росії Путіна, що дає змогу його військовій машині вбивати невинних українських цивільних осіб».
Сенатор Грем наголошує, що ухвалення законопроєкту має змусити Пекін відмовитися від закупівлі російської нафти, яка фінансує військову машину москви. Однак експерти сумніваються у готовності Китаю реагувати на такий тиск. По-перше, Пекін вже має досвід ігнорування американських санкцій – наприклад, щодо іранської нафти, обсяги імпорту якої за перше півріччя 2025 року сягнули 1,4 млн барелів щоденно, попри санкції США. Китай офіційно не визнає односторонніх американських обмежень і захищає власне право на міжнародну торгівлю.
Дональд Трамп також раніше заявляв про право Китаю купувати іранську нафту, що стало несподіванкою для багатьох спостерігачів у США. Крім того, у Пекіна є досвід торговельного протистояння з Вашингтоном: попередні спроби США тиснути тарифами призводили до відповідних кроків з боку Китаю, зокрема – обмеження експорту рідкісноземельних металів, необхідних для американської промисловості.
Український економіст Володимир Дубровський відзначає, що Китай ефективно використовує монополію на видобуток та переробку рідкісноземельних ресурсів як інструмент впливу. Під час попередніх торговельних переговорів Пекін вже демонстрував здатність до жорсткої відповіді: Китай тимчасово зупиняв експорт стратегічних ресурсів до США, що зрештою змушувало американську сторону іти на поступки.
У травні 2025 року США та Китай погодили 90-денний мораторій на підвищення імпортних мит, скоригувавши взаємні ставки: США – з 145% до 30%, Китай – з 125% до 10%. Після цього Китай скасував заборону на експорт рідкісноземельних металів, але невдовзі знову обмежив поставки через нові торговельні погрози. За словами Дубровського, у китайській культурі поступка під тиском США розглядається як втрата обличчя, чого Пекін намагатиметься уникати будь-якою ціною.
Чи готовий Трамп до жорстких кроків?
Довгий час залишалося неясним, чи підтримує Дональд Трамп ідею введення жорстких вторинних санкцій. Лише після розмови з володимиром путіним у червні 2025 року Трамп заявив, що розглядає можливість застосування запропонованих конгресменами заходів, проте остаточне рішення ще не ухвалив.
Однак американські експерти попереджають: такі мита можуть негативно вплинути на економіку США, підвищити безробіття та створити проблеми для основних торговельних партнерів Вашингтона, зокрема ЄС. Для європейських союзників передбачено 270-денний перехідний період та окремі винятки, але експерти сумніваються в достатності цього часу для відмови від російських енергоносіїв. Деякі країни ЄС, такі як Угорщина чи Словаччина, не вбачають у такому кроці політичної доцільності.
Є й питання подвійних стандартів: США самі залежать від імпорту збагаченого урану з росії для потреб ядерної енергетики. Хоча закон про ембарго підписано, винятки дозволені до 2028 року, і росатом відновив експорт до США. Це ставить під сумнів логіку штрафних заходів проти інших держав.
У медіапросторі навіть виник термін TACO («Trump Always Chickens Out» – «Трамп завжди дає задню») для позначення його схильності до відступу від рішучих кроків. Сам Трамп заперечує таку характеристику, називаючи свою позицію «тактикою переговорів» та стверджуючи, що часто діє навіть жорсткіше, ніж вимагають обставини.
Експерти очікують, що навіть у разі ухвалення законопроєкту він може бути доопрацьований або пом’якшений. Володимир Дубовик зазначає, що остаточний варіант може стати менш радикальним, а Трамп може не погодитися на втручання Конгресу у сферу санкцій, яку вважає прерогативою президента.
Виклики для росії та ризик дискредитації санкцій
У кремлі заявили, що нові санкції лише ускладнять мирний процес навколо України. Макроекономіст Артем Кочнев назвав законопроєкт політико-економічним інструментом, що має на меті змусити інші країни припинити підтримку російського експорту. У разі успіху це може різко скоротити валютну виручку москви, призвести до послаблення рубля та зростання інфляції.
Росія може спробувати більш активно використовувати «тіньовий флот» і переорієнтувати постачання під соусом інших країн.
Проте ефективність санкцій залежить не лише від їхнього запровадження, а й від механізмів контролю та імплементації. Економіст Дубровський не виключає, що росія спробує використати ухвалення законопроєкту на свою користь, особливо якщо санкції виявляться неефективними. Це може остаточно підірвати репутацію економічних санкцій як дієвого інструмента міжнародного тиску, що вигідно москві.