Головна Економіка Чи стануть окуповані порти Маріуполя та Бердянська базою ВМФ Росії?

Чи стануть окуповані порти Маріуполя та Бердянська базою ВМФ Росії?

by Max

Навіщо Росії потрібні бази військового флоту в Бердянську та Маріуполі? Що може завадити окупантам реалізувати цю ідею? Чи зможе російська армія збільшити свій контингент на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

  • Росія хоче перетворити порти Маріуполя та Бердянська на базу військового флоту. Про це 21 грудня заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу на колегії свого відомства. За його словами, російське Міноборони планує розгорнути в цих окупованих містах пункти базування суден забезпечення військово-морського флоту Росії.
  • Як зазначає видання 0629.com.ua, порт Маріуполя був захоплений російською армією в травні цього року. Окупаційні сили намагалися налагодити роботу порту, але через брак енергозабезпечення досі цього не зробили. А порт Бердянська, імовірно, перебуває під прицілом української артилерії. Періодично там лунають вибухи.

«Важка техніка в Бердянському порту»

Голова Бердянської міської військової адміністрації Вікторія Галіцина у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначила, що порт у цьому місті повністю закритий від місцевих жителів і ретельно охороняється російськими військовими.

Морський порт у Бердянську, архівне фото

Майже раз на тиждень до порту заходить якесь судно, яке розвантажує військову техніку та забирає понівечену

«Місцеві мешканці розповідають, що майже кожного дня на території порту чутно пересування важкої техніки, гучні звуки. Та майже раз на тиждень до порту заходить якесь судно, яке розвантажує військову техніку та забирає негідну, тобто вже понівечену кудись вивозить», – повідомила очільниця.

З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

За словами Галіциної, якщо Росія перетворить Бердянський порт на базу військового флоту, це суттєво ускладнить життя місцевих жителів.

«У нашому місті буде ще більше окупантів та військових угруповань різних. Тобто їх з кожним днем буде все більше і більше. А там на сьогодні і так дуже ускладнене життя», – зазначила вона.

«Будівельний хаб» у Маріуполі

Виконувач обов’язків директора державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» Ігор Барський розповів, як російські окупаційні сили використовують це підприємство зараз.

Маріупольський морськой порт, архівне фото

Маріупольський морськой порт, архівне фото

«Маріупольський порт – йому понад 130 років, він пережив не одну війну та цю війну переживе, я в цьому впевнений. Зараз підприємство потрохи працює під окупаційною владою. Деякий час тому в порту почали приймати вагони з вугіллям для забезпечення опалювального сезону. Тобто вугілля з вагонів вивантажують на причалах порту, а потім вантажівками розвозиться отримувачам по місту та околицях», – каже керівник підприємства.

Морем вагонами завозять будівельні матеріали: цеглу, плити, пісок тощо. Під виглядом відновлення Маріуполя

«По-друге, в порту окупаційна влада організувала будівельний хаб. Тобто морем вагонами завозять будівельні матеріали: цеглу, плити, пісок тощо. Під виглядом відновлення Маріуполя», – повідомив Барський.

Керівник порту також розповів, яка продукція залишилася там з початку окупації.

«Понад 170 тисяч тонн металопродукції, близько 5 тисяч тонн агропродукції та близько 5 тисяч тонн каолінової глини. Ці вантажі ще там, точної інформації що їх кудись вивозять немає. Ми маємо інформацію, що на два судна була навантажена металопродукція, два військові судна вийшли з порту, але потім повернулися та вивантажилися. Я не розумію, навіщо такі маневри потрібні були, напевно був пробний рейс, скажімо так», – припустив Барський.

Він розповів, що зараз на території Маріупольського порту російських військових небагато, лише підрозділ охорони. За його інформацією, окупанти поки не розпочали облаштовувати там військову базу.

Порт Маріуполя, архівне фото

Порт Маріуполя, архівне фото

«Інформація існує, щоб на території порту організувати військову базу, але це логічно, тому що на території порту знаходився 23-й загін морської охорони та на базі цього загону доволі можливо відновити якусь військову частину, організувати якусь військову базу. Тобто це не секрет і є інформація, що вони намагаються це зробити, але ще не зроблено», – зауважив керівник підприємства.

Він зазначив, що для запуску підприємства потрібно розмінувати акваторію Азовського моря.

Для того, щоб виконувати повноцінні маневрові операції за допомогою буксирів, треба всю акваторію розмінувати. Це нелегка задача, вона потребує багато часу.

«В акваторії порту Маріуполя в період бойових дій у березні нападала дуже велика кількість боєприпасів і для того, щоб виконувати повноцінні маневрові операції за допомогою буксирів, треба всю акваторію розмінувати. Це нелегка задача, вона потребує багато часу. Зараз у нас час іде в зиму. У Маріупольському порту, оскільки він розташований у Таганрозькій затоці, зимою завжди відбувається льодова компанія, тому планувати якісь масштабні операції по розмінуванню, відновленню акваторії трохи безглуздо в цей час», – каже Барський.

Транспортний коридор

Експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу Андрій Риженко у коментарі «Новинам Приазов’я» пояснив, навіщо Росії потрібні бази військового флоту на окупованому Приазов’ї.

Андрій Риженко

Андрій Риженко

«У Росії є багато баз на південному узбережжі Азовського моря. Тут нові території, які вони захопили, їм це дуже важливо для отримання коридору від Краснодарського краю до Криму», – зазначив капітан.

Крім того, за словами експерта, порти Бердянська та Маріуполя потрібні Росії для військової та цивільної логістики з Кримом.

Кримський міст є, але він вразливий. Після того, як там були пошкодження 8 жовтня, він фактично обмежний у функціонуванні

«Це потрібно для забезпечення півострова, для транспортних шляхів і для забезпечення того військового контингенту, який зараз знаходиться на захоплених територіях, в Криму. Тому, що Кримський міст є, але він вразливий. Після того, як там були пошкодження 8 жовтня, він фактично обмежний у функціонуванні, я думаю, фактично на рік», – запевнив Риженко.

На його думку, у перспективі російська армія планує збільшувати свою присутність на окупованій частині півдня України.

«Військова база їм потрібна зараз для забезпечення військ на окупованому півдні Україні. Навіть в радянський час там було не багато частин: прикордонні підрозділи, ми почали там будувати військово-морські бази тільки в 1917-1918 роках. Такі місця є в Бердянську, Маріуполі. Хоча скажу, що там було багато приватної власності, але для росіян це не проблема. Вони просто ці землі заберуть у своїх власників», – зазначив експерт.

Біля Бердянського порту, березень 2022 року

Біля Бердянського порту, березень 2022 року

Втім, Азовське море мілке, цей фактор може обмежувати окупантів у реалізації їхніх планів, зазначив Риженко.

«Якщо це буде база, то не для великих кораблів. А що стосується судноплавства такого для кораблів більшого класу, більшою осадкою треба робити днопоглиблювальні роботи, я думаю, мінімум. Такі канали суднохідні є, але це тільки визначені канали та вони забезпечують, що судна з осадкою до 7 метрів можуть заходити в порти. А на інших прибережних ділянках підходити фактично вважається безпечним, якщо у тебе осадка не більше 1,5 м. Тобто це невеликі катери, судна», – пояснив експерт.

Чи є ресурси?

  • Під час засідання колегії Міноборони Росії очільник цього відомства Шойгу також заявив, що заплановано формування трьох мотострілецьких дивізій «у складі загальновійськових об’єднань», зокрема, на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. Українське військове видання Defence Express пише, що, ймовірно, у планах Кремля є проведення насильницької мобілізації на окупованих територіях саме для формування цих з’єднань.
  • Також у матеріалі зазначено, що мотострілецька дивізія є потужним з’єднанням, яке може самостійно вирішувати тактичні завдання. Зазвичай вона складається з трьох мотострілецьких полків та одного танкового полку. В умовно типовій мотострілецькій дивізії близько 12 тисяч особового складу, приблизно 190 танків, понад 300 БТР/БМП, а також під сотню одиниць великокаліберної артилерії.

Експерт Риженко зазначив, що перетворення військових бригад у дивізії потребує значних ресурсів.

Не впевнений, що з точки зору ресурсного потенціалу вони зможуть реально зробити бригади дивізіями

«Там має значно зрости кількість бронетехніки, обладнання, база для базування підрозділу, тому це втричі більше особового складу. І зброя, я думаю, це буде основна позиція, яка їм потрібна. Тому, що сучасно війна це не тільки базове якесь обладнання, форма одягу та гвинтівка, як в часи Першої світової війни або Другої світової», – каже експерт.

«Там треба дуже багато обладнання, механізованої техніки, засобів розвідки, зв’язку, маскування, інженерних засобів, які забезпечують види бойового забезпечення для діяльності підрозділів. Це дуже величезні витрати. Я не впевнений, що з точки зору ресурсного потенціалу вони зможуть реально зробити бригади дивізіями», – зазначив капітан.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 6 826 випадків загибелі і 10 759 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого до півночі 18 грудня.

Новини за темою:

Про видання

Інформаційне агентство “POLTAVA TODAY”. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.

© 2015 — 2023  POLTAVA TODAY