Обговорення можливого звільнення прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та перезавантаження уряду знову стали актуальними на початку липня 2025 року. Подібні чутки виникають вже друге літо поспіль, а їх поява підтверджується як повідомленнями у медіа, так і заявами народних депутатів, переважно з опозиції.
Про це розповідає Poltava Today
Традиція літніх кадрових змін та позиція Офісу президента
Цього літа інформацію про те, що Офіс президента розглядає відставку Шмигаля, підтвердив народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись одразу на три джерела. За словами політика, подібні розмови виникають щороку з 2020-го, але щоразу рішення відкладають.
Є безумовний чи умовний рефлекс в ОП в період збору врожаїв знімати прем’єр-міністра
Зі слів політичних експертів, у влади існує переконання, що саме літній період — найзручніший для кадрових змін, оскільки восени починається активна робота над бюджетом. Однак президент Володимир Зеленський не підтверджує планів щодо відставки Шмигаля. Він зазначив, що не мав відповідної розмови з прем’єр-міністром, а за роки війни поважає його професіоналізм та досвід.
Разом із цим, одразу кілька депутатів та джерел у владі підтверджують, що на Банковій дійсно розглядають варіанти перезавантаження Кабміну. Колишній спікер парламенту Дмитро Разумков також повідомив про підготовку до кадрових змін, хоча, за його словами, це не призведе до якісних трансформацій, а радше до ротації осіб, лояльних до Офісу президента.
У фракції «Слуга народу» ситуацію коментують обережно. Народний депутат Олексій Мовчан заявив, що до зустрічі фракції жодних рішень не ухвалюватимуть, а про кандидатів стане відомо пізніше.
Водночас депутат Володимир Крейденко наголосив, що опозиція не має достатньої кількості голосів у парламенті для ухвалення відставки, а також діє закон, який забороняє зміну Кабміну під час воєнного стану. Проте Ярослав Железняк переконаний, що цю законодавчу перепону можуть обійти або проігнорувати, нагадавши, як у 2016 році відставку Арсенія Яценюка і призначення Володимира Гройсмана провели одним пакетним голосуванням. Додатково, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт №13407, який дозволяє змінювати склад Кабміну під час воєнного стану.
Причини перезавантаження та ймовірні кандидати на заміну
Зі слів Ярослава Железняка, головними причинами можливого кадрового оновлення в уряді є втрата підтримки серед депутатів, провали в економічно-бюджетній сфері та спроба зняти напругу через неможливість проведення виборів. Політолог Олексій Кошель вважає, що зміни у Кабміні можуть бути інформаційним кроком для відволікання уваги від низки гучних скандалів, зокрема корупційних, а також відсутності істотного прогресу в різних напрямках діяльності уряду.
Головною кандидаткою на посаду голови уряду називають Юлію Свириденко — першу віцепрем’єрку та міністерку економіки, яку вважають близькою до голови Офісу президента Андрія Єрмака. Експерти наголошують, що лояльність до ОП є визначальною для призначення на цю посаду. Інші кандидатури, за словами Железняка, наразі не розглядаються.
Окрім питання прем’єра, очікуються й інші кадрові зміни. Зокрема, першим кандидатом на звільнення вважають міністра національної єдності Олексія Чернишова, якого підозрюють у корупції. За інформацією з різних джерел, його відомство можуть ліквідувати, хоча сам Чернишов це спростовує, заявляючи про продовження роботи та впевненість у справедливості суду.
За оцінкою аналітиків, влада може обмежитися зміною окремих міністрів, призначивши на вакантні посади їхніх заступників чи найближчих соратників. Серед імовірних нових урядовців — Олексій Кулеба (Мінекономіки або Міністерство енергетики), Олексій Соболєв (Мінекономіки), Костянтин Мар’євич (міністр Кабміну), Ірина Мудра (віцепрем’єрка з питань євроінтеграції), Роксолана Підласа (Міністерство фінансів). Під питанням також залишаються посади міністра освіти Оксена Лісового та очільника МВС Ігоря Клименка.