Державний бюджет України на 2026 рік, ухвалений Верховною Радою, не передбачає збільшення зарплат для військовослужбовців, що викликало хвилю обурення серед військових та суспільства. Водночас депутати заклали підвищення власних виплат, що також стало предметом гострої критики.
Про це розповідає Poltava Today
Мінімальна сума грошового забезпечення військових залишається на рівні близько 20 тисяч гривень без урахування додаткових «бойових» виплат. З лютого 2023 року, коли скасували надбавку у 30 тисяч гривень для тилових підрозділів, ця сума не змінювалася. Інфляція додатково знецінює реальну купівельну спроможність цих виплат.
На сьогодні базова зарплата військового менша за середню заробітну плату по країні, яка у жовтні 2025 року становила 26 913 гривень за даними Держстату. Навіть із урахуванням «бойових» багато військових змушені самостійно фінансувати оренду житла на прифронтових територіях, ремонт техніки, купівлю спорядження, дронів та витратних матеріалів.
«Грошового забезпечення геть недостатньо. Деякі хлопці навіть беруть кредити, бо їм недостатньо зарплати, щоб забезпечити сім’ю, себе і потреби підрозділу», – поділився офіцер ЗСУ із Сумського напрямку.
Позиція Міністерства оборони та нові умови контрактів
У бюджеті на 2026 рік не закладено коштів на підвищення грошового забезпечення військовим, але передбачено запровадження нових контрактів із кращими фінансовими умовами. Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив, що підвищення виплат можливе через укладання нових контрактів, які зможуть підписати і нові, і чинні військовослужбовці. Однак поки що невідомо, чи зможуть усі діючі військові укласти такі контракти. На грошове забезпечення у держбюджеті передбачено майже 1,3 трлн гривень.
Як формуються виплати військовим
Виплати військовослужбовцям складаються з трьох основних частин: щомісячне грошове забезпечення (основна зарплата), додаткова винагорода («бойові»), а також спеціальні «окопні» для тих, хто безпосередньо перебуває на передовій. Посадовий оклад, звання, надбавки за вислугу років, специфіку служби та премії формують основну зарплату, яка у солдатів і сержантів складає від 20 до 25 тисяч гривень, у офіцерів – 25-35 тисяч гривень, а у полковників може сягати до 50 тисяч гривень. Надбавки за особливості служби можуть становити 65% або 100%, а премії – від 390% до 535% від посадового окладу.
Додаткові «бойові» виплати залежать від виконання бойових завдань: 30 тисяч гривень для тилових, 50 тисяч – для командування, 100 тисяч – для тих, хто знаходиться на передньому краї. Начальник фінансово-економічної служби бригади пояснює, що виплати розраховуються пропорційно кількості днів перебування у різних зонах.
«Окопні» виплачують лише після 30 днів перебування в окопах – це додаткові 70 тисяч гривень. Якщо військовослужбовець був у окопах більше місяця, надлишок днів переноситься на наступний розрахунок. Оператори дронів і мінометники ці виплати не отримують, а лише основне забезпечення та «бойові» в залежності від днів на бойових позиціях.
У проєктах нових контрактів, які поки що не затверджені, передбачена можливість підписання на 2–5 років із щомісячною додатковою надбавкою від 30 до 40 тисяч гривень. Військові сумніваються, що такі умови будуть ухвалені у повному обсязі через значну фінансову навантаженість для бюджету.
Незадоволення військових щодо рівня забезпечення зростає, адже навіть із «бойовими» зарплата часто не покриває витрат на життя, підтримку підрозділу та забезпечення сімей. Офіцери зазначають, що відповідальність командирів набагато більша, ніж розміри їхніх зарплат, а на цивільних підприємствах аналогічного масштабу управлінці отримують суттєво більше.
Велика частина витрат військових спрямовується на потреби підрозділів: ремонт і переобладнання техніки, купівлю пального, спорядження, дронів, а також облаштування житла на Донбасі, де ціни значно вищі за середні по країні. За словами старшого сержанта БПЛА, навіть отримуючи 100 тисяч гривень «бойових», доводиться щомісяця віддавати до 30 тисяч гривень на спільні потреби підрозділу, а цього все одно недостатньо.
Підрозділи БПЛА та наземних роботизованих комплексів мають найбільші витрати на доопрацювання дронів, встановлення супутникового зв’язку, ремонт та оплату абонплат за «Старлінк». Майстри-ремонтники також витрачають власні кошти на обладнання та матеріали. При цьому фахівці з IT та інженери, які у цивільному житті отримували значно вищі зарплати, нині не вмотивовані йти на службу навіть із «бойовими» виплатами.
Всі опитані військові наголошують: система грошового забезпечення збережеться лише на час воєнного стану. Після його завершення виплачуватимуть лише основний оклад, без додаткових «бойових», що вже зараз призводить до відтоку людей із підрозділів, оскільки отриманої суми не вистачає на утримання родин і оплату житла.
За внутрішнім документом Міністерства оборони, у грудні 2025 року частину виплат, які мали бути нараховані в січні 2026 року, військовим виплатять авансом наприкінці року через залишки коштів у фонді грошового забезпечення. Таким чином, у січні наступного року виплати будуть меншими.
Військовослужбовець ЗСУ коментує ситуацію так: «Вказівка йде, заплатити більшу частину зарплати, яка має бути заплачена в січні, наперед в грудні. Тобто, просто заплатити те, що людям і так належить, наперед. І тоді в січні, відповідно, люди отримують на цю різницю менше. Тепер людям треба донести, що ті гроші, які їм прийдуть у грудні, це не є якийсь бонус чи премія, а що це просто їм наперед заплатили те, що вони і так мали отримати у січні».