Після початку повномасштабної агресії росії проти України західні держави значно посилили санкційний тиск на російську федерацію. Російська влада в Криму сприйняла це як новий шанс для анексованого регіону, сподіваючись на прихід великого російського бізнесу, який, на їхню думку, вже не має що втрачати. Четвертий рік війни дійсно приніс на півострів нові російські бренди, проте великі гравці економіки все одно уникають Криму.
Про це розповідає Poltava Today
Банки та фармацевтика: як працюють нові бренди
Першими після початку активної фази вторгнення в Україну до Криму зайшли російські банки, які з 2014 року уникають присутності на півострові. Відділення «Сбербанку» відкрилися в різних містах Криму, що стало реакцією на нові санкції ЄС та США. Проте банківська діяльність залишається обмеженою територією росії, адже міжнародні ринки для таких установ закриті.
Працюють на півострові і інші російські банки, відрізані від глобальної фінансової системи, зокрема під брендом «ВТБ» діє підсанкційний РНКБ. Зросла і присутність російських аптечних мереж: «Апрель», «Рігла» і «Здравсіті» відкрили свої точки на анексованій території.
Нові можливості отримали і російські сервіси доставки – Boxberry, Ozon, Wildberries. Однак їхня діяльність не є прозорою, а отримання товарів часто відбувається через пункти видачі без офіційної айдентики брендів.
«Не всі в курсі, як у Криму працюють санкції. У нас немає Ozon (російський сервіс інтернет-продажів – ред.). У нас є пункт видачі без маркування, хоча за фірмовим стилем видно, що це Ozon. Його тут нібито немає. У нас не можна замовляти (товари) з AliExpress. Але, зрозуміло, шляхи (обходу) є, ми це робимо», – розповідає російська блогерка Alexandrova, яка мешкає у Криму.
Для обходу обмежень кримчани використовують VPN та фейкові поштові індекси, щоб замовляти товари з іноземних маркетплейсів.
Мобільний зв’язок та рітейл: проблеми та очікування
Після посилення санкцій російська влада обіцяла скасування «національного роумінгу» для кримських мобільних абонентів. Проте фактично кримчани й надалі стикаються з низькою якістю зв’язку та додатковими витратами. Оператори МТС, «Білайн» і «Мегафон» продовжують утримувати ринок, і навіть під тиском російських чиновників роумінг не скасовано.
За 11 років після окупації жоден із федеральних операторів зв’язку не створив у Криму офіційних представництв. Місцеві жителі купують сім-картки російських операторів, але для отримання сервісних послуг змушені або їздити на територію росії, або звертатися до посередників.
В очікуванні великих торговельних мереж, таких як «Пятерочка» та «Магніт», кримський ринок залишається під контролем місцевих гравців. Єдина велика мережа, що зайшла до Криму у 2014 році – «Асорті», – остаточно покинула регіон ще у 2019 році. Експерти пояснюють це низькою купівельною спроможністю, складною логістикою та сезонністю попиту.
За словами завідувача кафедри державного та муніципального управління Інституту економіки та управління КФУ ім. В.І. Вернадського Андрія Вершицького, «Криму властива сезонність: влітку попит на товари величезний, а взимку досить скромний. Працювати рітейлерам влітку в Криму перспективно, а взимку складно».
Додатково, у Криму відчувається дефіцит якісних торговельних площ із великими парковками, що також гальмує розвиток федерального рітейлу.
Попри очікування приходу великих мереж, російська влада Криму переконує, що нагальної потреби у федеральних рітейлерах немає. Президент російської Торгово-промислової палати Криму Сергій Діюк зазначає, що існує тонка межа між підтримкою місцевого виробника та відкриттям ринку для зовнішніх гравців.
Водночас продукти кримського виробництва, які раніше користувалися популярністю, за останні роки суттєво подорожчали і стали менш доступними для населення.
За офіційною статистикою російської федерації, у 2024 році Крим опинився серед регіонів-аутсайдерів за рівнем доходів населення. За межею бідності проживає понад 11% мешканців півострова.
Влада Криму продовжує заявляти про зростання економіки регіону, хоча ці твердження виглядають суперечливо. Чиновники одночасно наголошують на «руху вперед, незважаючи на санкції» та на необхідності домагатися скасування обмежень, які, за їхніми словами, стримують розвиток локальної економіки.