Останнім часом російська федерація регулярно завдає ударів по залізничній інфраструктурі України, намагаючись паралізувати логістику, послабити економічну стійкість та підірвати обороноздатність країни. Водночас «Укрзалізниця» залишається одним із символів української стійкості, незважаючи на масштабні ризики та складні умови.
Про це розповідає Poltava Today
Масштаби атак і вплив на логістику
Уночі 17 вересня 2025 року черговий масований удар дронів з боку росії призвів до знеструмлення Дніпровського напрямку залізниці.
«Резервні тепловози напоготові, локомотивні бригади виїжджають, допомагатимуть мінімізувати затримки й традиційно – ДОВЕЗТИ КОЖНОГО!» – додав Перцовський.
Через подібні обстріли декілька потягів затрималися на Полтавщині – електровози не могли працювати через відсутність електроенергії, тому були задіяні дизельні тепловози, котрих в Україні обмаль і які здебільшого застарілі.
Голова Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут повідомив про нічні атаки дронами на залізничну інфраструктуру Миргородського району. За словами експертів, основна мета росії – порушення логістичних ланцюгів, адже значна частина вантажів, зокрема військових, транспортується саме залізницею. Володимир Омелян, колишній міністр інфраструктури, наголошує: «Бажання росії очевидне: паралізувати українську логістику, бо значна частка вантажів, в тому числі військових – використовує саме залізничне сполучення».
Українська залізниця є ключовим маршрутом для експорту металів, руди, зерна, а також для перевезення військової техніки. Як пояснює військовий експерт Олег Жданов, залізнична мережа виконує роль головної артерії для забезпечення потреб Збройних сил України.
Порушення роботи залізниці може серйозно позначитись на економіці та обороноздатності країни, адже не лише вантажі, а й пасажирські перевезення залежать від стабільності залізничної інфраструктури.
Удари по вузлових станціях і терор пасажирів
Російські війська системно атакують великі залізничні вузли, намагаючись зруйнувати логістичні хаби. У серпні удари були нанесені по Лозовій на Харківщині, Козятину на Вінниччині та інших ключових станціях. Володимир Омелян пояснює: вузлові станції є привабливою ціллю через велике скупчення рухомого складу та складну логістику. Окрім цього, під прицілом залишаються залізничні депо та підстанції, які регулярно піддаються обстрілам.
Останніми тижнями російські дрони атакували міст через Дніпро в Кременчуці, що призвело до зупинки потягів і затримок. Здебільшого відновлення руху триває декілька годин, пасажирам надають їжу та воду. Удари по вокзалах і маршрутах евакуації мають ще одну мету – посіяти паніку та перешкоджати виїзду цивільних з небезпечних регіонів. 7 квітня 2022 року внаслідок ракетного удару по вокзалу Краматорська загинула 61 особа – здебільшого біженці.
«Має місце тероризування людей, бо це викликає постійні збої з пасажирським рухом. І вдобавок до ударів по містах – все це додає ще більше нестабільності. Ми бачили, що навіть на міжнародних потягах людей змушені були пересаджувати в автобуси, для того щоб вони мінімально вибивалися зі свого графіку руху. Бо ж потім після потягів хтось має квитки на літак чи на інші види транспорту в сусідніх країнах», – розповідає Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій. Олександр Кава, колишній заступник міністра інфраструктури, додає: специфіка залізничних перевезень така, що збій на одній ділянці спричиняє ефект доміно на інших маршрутах, ускладнюючи роботу всієї системи.
Стійкість «Укрзалізниці» та інтеграція з Європою
Навіть у складних умовах війни «Укрзалізниця» демонструє надзвичайну здатність до відновлення. Ремонтні бригади оперативно усувають пошкодження, часто ризикуючи власним життям. Довжина залізничних колій в Україні перевищує 22 тисячі кілометрів, з них менше половини електрифіковано. Попри часткову окупацію територій, зберігати робочий стан такої мережі – непросте завдання.
«Укрзалізниця» стала основним перевізником у найтяжчі часи, забезпечуючи функціонування економіки та підтримку армії. Навіть іноземні високопосадовці, серед яких президент США Джо Байден чи президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, користувалися українськими потягами під час візитів до Києва, що ще раз підкреслює важливість залізничного сполучення для країни.
У рамках євроінтеграції розвивається і нова інфраструктура: нещодавно відкрито відтинок європейської колії від Чопа до Ужгорода, що дозволяє пряме залізничне сполучення з Будапештом, Віднем, Братиславою та іншими містами Європи. У перспективі планується прокласти євроколію і до Львова, що посилить транспортні зв’язки України з ЄС.