У червні 2025 року детектив НАБУ Олександр Цивінський став переможцем конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ), отримавши підтримку трьох міжнародних експертів у складі конкурсної комісії. Проте 7 липня Кабінет Міністрів відхилив подання комісії, посилаючись на безпекові застереження, що ґрунтуються на оцінці Служби безпеки України. Це рішення викликало сильний резонанс у ділових колах, серед правників, антикорупційних організацій та міжнародних партнерів України.
Про це розповідає Poltava Today
Відбір Цивінського та роль безпекових факторів
Бюро економічної безпеки було створено у 2021 році з метою реформування системи боротьби з економічними злочинами, замінивши «податкову міліцію» та централізувавши розслідування. Законодавчі зміни, ухвалені Верховною Радою у червні 2024 року, передбачали незалежний відбір керівника БЕБ з вирішальною роллю міжнародних експертів, щоб гарантувати прозорість процесу та убезпечити реформу від політичного впливу. Це, зокрема, було умовою для подальшої співпраці з ЄС і МВФ.
24 червня конкурсна комісія рекомендувала Цивінського як фіналіста прем’єр-міністру Денису Шмигалю. На той час Цивінський очолював підрозділ детективів НАБУ. Під час відбору на увагу комісії потрапив лист від СБУ, у якому йшлося про нібито наявність у кандидата родичів у росії, зокрема батька. Цивінський пояснив, що не підтримує з ним стосунків.
7 липня уряд України запропонував комісії повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть критеріям безпеки. У повідомленні Кабміну зазначалося, що були враховані додаткові матеріали, отримані від СБУ, які містять відповідні «безпекові оцінки».
«Як громадянин, як службовець правоохоронного органу, який успішно проходив 10 років усі перевірки СБУ, як людина, яка з першого дня повномасштабного вторгнення стала на захист Батьківщини і проходила службу в ГУР МО, для мене є принциповим питання з’ясувати, які саме «безпекові оцінки» стали підставою для відповідного рішення (з урахуванням того, що я маю допуск до держтаємниці)», – написав Цивінський у фейсбуці.
9 липня комісія з добору директора БЕБ опублікувала витяг з протоколу засідання Кабміну, в якому рішення про непризначення Цивінського аргументували виключно питаннями нацбезпеки та посиланням на інформацію СБУ й норми українського законодавства у сфері безпеки.
Суспільна реакція та політичні наслідки
Відмова уряду призначити Цивінського директором БЕБ викликала різку критику серед представників бізнесу, антикорупційних організацій, політиків і експертної спільноти. Депутатка від «Слуги народу» Анастасія Радіна наголосила, що Кабмін не має повноважень вимагати від конкурсної комісії добору нових кандидатів, якщо переможець конкурсу не підходить. Ярослав Железняк з партії «Голос» назвав це рішення «маніпуляцією» і підкреслив, що воно зриває домовленості з МВФ та ЄС. Ірина Геращенко з «Європейської солідарності» розцінила дії уряду як «нахабні».
Український підприємець Валерій Пекар висловив думку, що влада прагне повного контролю над БЕБ. Інвестиційний банкір Сергій Фурса саркастично прокоментував пояснення КМУ, а Центр протидії корупції повідомив, що уряд «нахабно порушив всі можливі норми закону». Аналітичні центри, включно з Центром економічної стратегії, закликали забезпечити призначення директора БЕБ у липні 2025 року, що має розблокувати реформи всередині органу.
Рішення Кабміну було прийнято напередодні Ukraine Recovery Conference, яка відбудеться 10-11 липня у Римі. Андрій Длігач, голова Advanter Group, зазначив, що цей крок може суттєво вплинути на рівень довіри до України з боку міжнародних партнерів. Він підкреслив, що питання щодо ситуації навколо БЕБ є серед перших, які ставлять європейські інвестори та урядовці.
Длігач також звернув увагу на те, що «у нас є навіть в Кабінеті Міністрів люди, які мають родичів за кордоном, в тому числі в Росії». Він підкреслив, що міжнародні партнери знають про такі випадки, а також про чиновників, які перебувають під слідством, і дивуються, чому саме переможець конкурсу БЕБ став об’єктом безпекових застережень.
Економіст Богдан Слуцький з Центру економічних стратегій припускає, що ситуація навколо призначення керівника БЕБ може призвести до зневіри суспільства. Він підкреслив, що за чотири роки після ліквідації податкової міліції бізнес так і не отримав модернізованого органу без силових зловживань. Протягом 2024-2025 років була надія на прозорий конкурс, але тепер ця процедура зруйнована, що негативно впливає на довіру до влади.
Длігач додав, що порушення закону Кабміном підтверджує відсутність чітких правил у країні, що робить Україну менш привабливою для інвесторів. Він зазначив, що хоча західні партнери не відвернуться від України у питаннях безпеки, Київ може втратити значні кошти на відбудову та компенсацію бюджетного дефіциту. Зокрема, Україна вже ризикує втратити 1,5 млрд євро через невиконання умов Ukraine Facility, а у разі непризначення директора БЕБ до кінця липня – ще близько мільярда євро підтримки.
Відмова у призначенні нового керівника БЕБ не лише створила політичний резонанс, а й поставила під загрозу економічну стабільність країни та перспективи подальших реформ, що є критично важливими для міжнародної підтримки України у 2025 році.