Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що низка європейських компаній, за інформацією української влади, порушують санкції та продовжують продавати росії товари подвійного призначення. Зеленський уточнив, що з Чехії під підозрою перебувають вісім компаній, список яких уже передано чеській стороні.
Про це розповідає Poltava Today
Служба безпеки та інформації Чехії оголосила про початок внутрішнього розслідування цієї ситуації. Однак експерти наголошують, що сприянню війні з боку рф можуть допомагати не лише компанії, які виробляють товари подвійного призначення. Діяльність європейських фірм на окупованих територіях також легітимізує російське вторгнення в Україну.
Продаж продукції Koh-i-Noor на анексованих територіях
Журналісти-розслідувачі виявили, що чеський виробник канцелярських товарів Koh-i-Noor Hardtmuth, через свою російську дочірню компанію, постачає продукцію в анексований Крим та окуповані райони Донбасу, зокрема у Ялту та Донецьк. Один із журналістів звернувся до російської філії компанії з проханням сприяти відкриттю магазину в Криму й отримав докладні рекомендації та пропозиції щодо розвитку бізнесу на цих територіях. Водночас офіційно Koh-i-Noor повідомляє, що не має філій на окупованих українських землях, а співпрацює лише з п’ятьма російськими компаніями у великих містах рф.
На офіційному сайті Koh-i-Noor розміщено карту дистриб’юторів у росії, де відсутні магазини на окупованих територіях. Проте журналісти зафіксували наявність чеських канцтоварів у торгових точках Донецька та Ялти. Представники компанії заперечують існування там фірмових магазинів, але не пояснюють, яким чином їхня продукція потрапляє на ці ринки.
Формально канцелярські товари не підпадають під санкційні обмеження, і експорт у рф не заборонений. Проте багато західних компаній вирішили піти з російського ринку після початку повномасштабної війни, навіть якщо їх продукція не є стратегічною. Це було зроблено з моральних міркувань або у відповідь на заклики не підтримувати економіку країни-агресора.
Позиція експертів та ситуація на ринку
За словами Павла Гавлічека з чеської Асоціації з міжнародних питань, після анексії Криму у 2014 році західні держави прагнули до ізоляції окупованих територій. Присутність європейських компаній, на думку експерта, підвищує легітимність російської адміністрації та послаблює ефективність санкцій. Гавлічек також нагадав, що нове європейське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за обхід санкцій.
Київська школа економіки підрахувала, що станом на літо 2025 року з ринку рф повністю пішли або продали свої активи 503 міжнародні компанії, що становить приблизно 45% від загальної кількості фірм, які працювали в країні на момент початку вторгнення. Решта 55% (2322 компанії) поки залишаються на російському ринку.
В останні місяці остаточно з ринку рф вийшли такі великі гравці, як шведська компанія H&M, японський концерн Toshiba та австрійський Voestalpine. Свої активи також продали британська Aggreko, німецька Caparol, канадська Four Seasons Hotels, німецька Muehlhan і фінська Purmo Group.
«Уявіть, що ви раптом втрачаєте весь російський ринок, на якому у вас був стабільний бізнес. Така подія повністю перекроює всю вашу економіку», – заявляв Властислав Бржиза в інтерв’ю чеському виданню Reportér після початку бойових дій на Донбасі понад десять років тому.
У Koh-i-Noor зазначають, що після 2015 року виробничу діяльність у рф скорочено, а комерційна залишилася лише для одного суб’єкта і діє в обмеженому режимі відповідно до чинного законодавства та санкційних обмежень.
Інші чеські компанії на російському ринку
Інша велика компанія Metro AG, яку контролює чеський підприємець Даніел Кржетинський, також продовжує роботу в рф, хоч за останні два роки інвестиції в російський сегмент склали понад 25 мільйонів доларів – значно менше, ніж у інших регіонах. Представники Metro AG уникають прямих відповідей щодо подальших планів на російському ринку, хоча компанія отримує значні доходи у Європі, і втрата ринку рф не є для неї критичною. Серед інших відомих брендів, що залишилися в рф, – Globus, Raiffeisenbank, мережі одягу New Yorker, а також частина чеських фірм, які реалізують свою продукцію через дочірні структури.
Карел Свобода з Інституту міжнародних досліджень Карлового університету зазначає, що майже в кожній європейській країні існують компанії, які намагаються обійти санкції. При цьому, за його словами, після 2022 року країни, як-от Туреччина чи Киргизстан, суттєво збільшили імпорт до рф, що свідчить про використання альтернативних каналів постачання.
Свобода наголошує на складності відстеження схем обходу санкцій, адже для цього потрібен великий штат фахівців. Представник Служби безпеки та інформації Чехії Павел Штіха додає, що його відомству бракує як фінансування, так і людських ресурсів для повноцінної боротьби з експортом заборонених товарів. Прямий експорт продукції подвійного призначення з Чехії в рф, за словами Штіхи, неможливий без спеціальних ліцензій, а тому ймовірніше йдеться про реекспорт або постачання через інші країни.
Серед товарів подвійного призначення, які найчастіше експортують до рф, фігурують обробні верстати, хімічна продукція та програмне забезпечення з елементами штучного інтелекту.