Президент Чехії Петр Павел висловив упевненість, що у разі розміщення миротворчих підрозділів на території України його країна може стати їхньою частиною. На його думку, Чехія повинна брати участь у такій місії, оскільки від самого початку підтримує Україну у боротьбі проти російської агресії та є активним учасником мирного процесу. Остаточний формат залучення чеських військових залежатиме від досягнутих домовленостей.
Про це розповідає Poltava Today
Демілітаризована зона та територіальні поступки
Петр Павел зазначив, що у межах потенційної мирної угоди може бути створена демілітаризована зона вздовж лінії зіткнення, яку контролюватимуть міжнародні сили. За словами президента, наявність такої зони передбачає не лише технічний, а і фізичний контроль, а також розміщення міжнародних підрозділів.
«Є думка, що вздовж лінії зіткнення, якою б вона не була, могла би виникнути певна демілітаризована зона. Така зона підлягала би не лише технічному, але й фізичному контролю. Ймовірно, відбулося б і певне розміщення міжнародних сил», – зазначив президент Чехії.
Водночас Павел припустив, що для досягнення домовленості Україна може піти на територіальні поступки, хоча це й порушує міжнародне право. Він підкреслив, що у разі визнання тимчасової окупації певних регіонів необхідно називати їх саме тимчасово окупованими, а не російськими територіями.
Умови участі та безпекові гарантії
Президент Чехії наголосив, що визначення параметрів майбутньої угоди щодо територій мають вирішувати Україна та росія, а стороннім країнам не варто давати поради щодо можливих поступок. Глава чеської держави підкреслив обмеженість повноважень інших держав у цих питаннях.
Міністерка оборони Чехії Яна Чернохова повідомила, що на даний момент країна не розглядає можливість відправлення своїх військових до складу миротворчих підрозділів в Україні. Вона навела приклад участі Чехії у миротворчій місії після завершення війни в Югославії, коли чеські військові не перебували безпосередньо на лінії збройного конфлікту. За словами речника міністерства оборони Давіда Шіми, участь чеської армії у майбутніх місіях може полягати у підготовці українських військових чи допомозі в розмінуванні. Остаточне рішення щодо відправлення військових має ухвалити уряд та обидві палати парламенту Чехії.
Гарантії безпеки для Києва залишаються ключовим питанням у процесі врегулювання війни. Їхнє обговорення активізувалося після зустрічі президента України Володимира Зеленського з главою США Дональдом Трампом та європейськими лідерами у Вашингтоні.
ЗМІ повідомляють, що у межах так званої коаліції охочих Велика Британія запропонувала розмістити винищувачі Typhoon на заході України, а також направити бригаду з 3–5 тисяч військових для навчання української армії. Франція, Канада та Австралія також розглядають можливість відправлення своїх підрозділів на захід України.