Російська економіка перебуває у періоді нестабільності, що пов’язано із трансформацією на воєнні рейки. Аналітики висловлюють різні думки щодо майбутнього країни: одні прогнозують швидкий обвал, інші — вважають ситуацію контрольованою попри санкції та війну. Західні обмеження росія частково навчилися обходити, а Китай залишається ключовим економічним партнером.
Про це розповідає Poltava Today
Економічна стагнація та бюджетна система росії
Міністерство економіки рф нещодавно переглянуло прогноз соціально-економічного розвитку на 2026–2028 роки. Зростання економіки суттєво знижено: для 2025 року очікування впали у 2,5 раза, для 2026-го — майже вдвічі. Експерт Європейського центру аналізу і стратегій (CASE) Дмитро Некрасов відзначає, що економіка росії знаходиться у стані стагнації ще з 2014 року. За його словами, ця ситуація може тривати десятиліттями, а раптовий обвал можливий лише у разі деструктивних дій самого кремля, а не через санкції. Водночас, війна такого масштабу для російського бюджету поки не є критичною, хоча перспектив для зростання економіки не спостерігається.
За даними Forbes, дефіцит бюджету росії за дев’ять місяців 2025 року сягнув 3,78 трлн рублів — на 4,36 трлн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Для порівняння, рік тому бюджет був із профіцитом.
Централізація нафтових доходів: Москва та регіони
Бюджетний «федералізм» у росії фактично означає, що більшість регіонів дотаційні та утримуються за рахунок надходжень із Тюменської області, де сконцентровано основні нафтові ресурси. Управління цими фінансовими потоками здійснюється в москві, яка потім розподіляє кошти по всій країні.
«Росія – це імперія навпаки: центр утримує регіони коштом нафтових грошей»
У росії розрив у податкових надходженнях між регіонами колосальний: між Інгушетією та Ханти-Мансійським округом — понад у 300 разів за податками на душу населення. Для порівняння, у США чи Німеччині ця різниця не перевищує трьох разів. Татарстан є винятком завдяки власній нафті, але більшість територій залишається глибоко дотаційними.
Якщо б доходи розподілялися справедливо, велика частина країни залишилася б без базових соціальних стандартів, а окремі регіони жили б як у нафтових монархіях. На практиці центр забирає нафтові доходи з ресурсних регіонів і розподіляє їх між усіма, підтримуючи мінімальний рівень життя на більшості територій.
Таку модель складно назвати справжньою федерацією. Навіть при зміні політичної ситуації економічної бази для самостійності більшості регіонів не існує. Тому або соціально-економічний простір країни доведеться розривати, або погоджуватися з абсолютно різним рівнем життя в різних регіонах.
Відтік капіталу та роль санкцій
Економічні санкції Заходу створили ситуацію, за якої значна частина приватного російського капіталу залишилася заблокованою всередині країни. За словами Дмитра Некрасова, якщо б не було санкцій проти приватних росіян, відтік капіталу був би значно більшим, що призвело б до послаблення рубля та зростання інфляції. Сьогодні ж багато заможних громадян не можуть вивести свої кошти за кордон, навіть якщо мають рахунки в західних банках.
Захід сам замкнув російський капітал усередині Росії
Таким чином, обмеження на перекази та блокування активів на кшталт «Єврокліру» лише допомогли зберегти фінансову стійкість режиму.
Атаки на нафтопереробні заводи та дефіцит палива
У 2025 році удари по нафтопереробних заводах рф спричинили певний дефіцит палива, проте, за оцінками експерта, обсяги падіння виробництва становлять не більше 10%. Традиційна літня паливна криза у росії спостерігалася й у попередні роки, а атаки лише посилили сезонний дефіцит.
Через місяць точно ми побачимо, що ніякої бензинової кризи немає
Причиною дефіциту часто є не лише удари чи регіональні відмінності, а й дії великих нафтових компаній, які прагнуть витіснити дрібних конкурентів, а також логістичні проблеми у віддалених регіонах.
Західні ресурси та роль Китаю
Захід фактично припинив закупівлі російських енергоресурсів, проте основними споживачами залишаються Китай та Індія. Один лише Китай імпортує удвічі більше нафти, ніж росія експортує. Тому будь-які спроби повністю ізолювати російську нафту з ринку наразі нереалістичні, оскільки це спричинить різке зростання цін та не знизить доходи російського бюджету. Переконати Китай чи Індію відмовитись від імпорту теж майже неможливо — ці ринки здатні поглинути весь експорт рф.
Майбутнє росії після путіна
Найбільш ймовірний сценарій розвитку подій — передача влади наступнику, а не різка зміна політичного курсу. Експерти вважають, що позитивним для економіки був би прихід технократичного, неідеологізованого керівника, проте не можна виключати й негативні варіанти, якщо країною керуватимуть силовики чи радикальні адепти війни. Подібний розвиток подій може швидко призвести до економічних потрясінь.
Адепти війни можуть угробити російську економіку дуже швидко