У Великій Багачці відбувся електронний аукціон, на якому було реалізовано бронзовий монумент Володимиру Леніну. Переможцем торгів стало харківське товариство з обмеженою відповідальністю «Врємя 2050», яке спеціалізується на обробці металевих виробів та торгівлі брухтом. Сума угоди склала 742 360 гривень.
Про це розповідає Poltava Today
Деталі аукціону та учасники
Аукціон, організований Великобагачанською селищною радою, зібрав 13 учасників. За результатами торгів, саме ТОВ «Врємя 2050», власником якого є Роман Кириленко, отримало право придбати пам’ятник. Підприємство, окрім основної діяльності, займається операціями з металобрухтом, що ймовірно вплинуло на їхню зацікавленість у лоті.
Вага демонтованого пам’ятника становить 2 680 кілограмів. За ринковою ціною бронзи в Україні (200–230 грн за кг), вартість металу оцінюють у межах 550–650 тисяч гривень. Проте, якщо метал реалізовувати на закордонних ринках, сума може бути значно вищою. Також не виключено, що бронзовий монумент може бути використаний у інших цілях, окрім переробки на брухт.
Історія демонтажу та подальша доля пам’ятника
Демонтувати пам’ятник Леніну у Великій Багачці вдалося лише з другої спроби. Перший намір зняти монумент у квітні 2016 року зірвали троє депутатів обласної та районної рад від партії «Відродження». Вони втрутилися у процес, стягнули підготовлену до роботи болгарку, зняли голову скульптури з петлі та вийняли ключі запалення з автокрана, пояснивши свої дії тим, що на Благовіщення працювати — гріх.
«Тоді вони зняли голову вождя з петлі, стягнули з постаменту підготовлену до роботи болгарку та вийняли ключі запалення з кабіни автокрана, який мав піднімати монумент. Свої дії депутати пояснили тим, що на Благовіщення гріх працювати».
Однак вже через півтора місяця пам’ятник все ж таки демонтували й передали голові ради агровиробників Володимиру Журавлю. З того часу скульптура зберігалася у ангарі сільськогосподарського підприємства «Великобагачанське».
У громаді пояснили, що необхідність продажу пам’ятника виникла через потребу в додаткових коштах для бюджету.
Для порівняння, у 2017 році голову полтавського пам’ятника Леніну передали до Краєзнавчого музею, тоді як місцезнаходження решти скульптури залишається невідомим вже майже 12 років.