Головна Економіка Бракує палива? У Криму повернулися до виснаженого родовища газу

Бракує палива? У Криму повернулися до виснаженого родовища газу

by Max
Геннадій Кравченко

У Чорноморському районі окуповнаого Криму російська влада планує організувати видобуток газу на родовищі, закритому 1984 року через виснаження свердловин. При цьому після російської анексії споживання «блакитного палива» на Кримському півострові щороку зростає за зниження його видобутку. Свій внесок у погіршення показників внесло знищення Збройними силами України «вишок Бойка» на чорноморському шельфі.

Підконтрольний Росії ДУП «Чорноморнафтогаз» (створений після анексії Криму Росією на базі однойменного українського держпідприємства – ред.) планує відновити видобуток газу на Західно-Октябрському родовищі в Криму, повідомила 14 лютого Головдержекспертиза Росії.

«Головдержекспертиза Росії видала позитивний висновок за підсумками проведення експертизи проєктно-кошторисної документації на облаштування Західно-Октябрського родовища у Чорноморському районі Республіки Крим. ДУП РК «Чорноморнафтогаз» планує повернути родовище до життя, пробуривши тут три нові експлуатаційні свердловини. Для компанії Західно-Октябрське родовище – один із пріоритетних об’єктів для проведення розвідувальних робіт у Криму», – йдеться у повідомленні.

Уточнюється, що проєкт передбачає облаштування експлуатаційних свердловин, збір газоконденсатної суміші від шлейфів до загального колектора з наступним підключенням його до газозбірного трубопроводу системи збору газоконденсатної суміші та інші необхідні роботи. При цьому вибір траси трубопроводів обумовлений їх віддаленістю від об’єктів інфраструктури.

«Для компанії Західно-Октябрське родовище – один із пріоритетних об’єктів для проведення розвідувальних робіт у Криму», – повідомляє пресслужба «Чорноморнафтогазу».

Ліцензія на користування родовищем видана ДУП «Чорноморнафтогаз» до кінця 2034 року. Генеральним проєктувальником виступає ТОВ «Конструкторсько-технологічний проєктний інститут «Газпроєкт».

Що й звідки планують видобувати

Західно-Октябрське родовище – газоконденсатне родовище, розташоване у північно-західній частині Тарханкутського півострова й належить до Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області. Більшість родовищ цієї області розташовані у рівнинному Криму, переважно в Чорноморському районі та в західній частині акваторії Чорного моря. Планові розвідувальні роботи біля нафтогазоносної області було розпочато 1929 року, а основні родовища відкрили у повоєнні роки.

Так, у 1957-1958 роках було виявлено Західно-Октябрське родовище – воно розташоване за 12 кілометрів від траси Чорноморське – Євпаторія. Поблизу родовища є невеликий населений пункт Медведеве.

У наступні роки проводилося розвідувальне буріння, і 1963-го свердловина №9 розкрила на глибині 2894 м продуктивний горизонт. Дебіт газу становив 58 тис. куб. м/добу, а конденсату – 34 куб. м/добу. Розвідка тривала до 1977 року.

Вже з 1971 року розпочалася дослідно-промислова розробка родовища, за якої видобуто 61,9 млн куб м газу та 2,3 тис. тонн конденсату. Експлуатацію свердловин припинено у 1984 році у зв’язку зі зниженням дебітів газу до 1-2 тис. куб. м/добу та падінням робочого тиску до 1,5-1,6 МПа.

На Західно-Октябрському родовищі розвідані початкові запаси категорії А+В+С1 складають: газу – 552 млн куб. м, конденсату – 185 тис. тонн. При цьому 280 тис. тонн запасів конденсату родовищ віднесено до збалансованих, а 443 млн куб. м газу – до категорії С2.

До чого такий поспіх?

Із 2014 року російська влада окупованого Криму жодного разу не згадувала про необхідність промислової розробки газових родовищ на півострові. Тим часом видобуток газу весь цей час стабільно падав і також стабільно зростало його споживання.

Так, за даними НАК «Нафтогаз України», у 2014 році було видобуто 2 млрд куб. м газу, переважно на шельфових родовищах за допомогою платформ, відомих як «вишки Бойка». До 2014 року обсяг «блакитного палива» з шельфу стабільно становив близько 2 млрд куб. м.

Як зазначено в російській держпрограмі з газифікації населених пунктів Криму, оприлюдненій підконтрольним Кремлю кримським Міністерством палива та енергетики, у 2016 році видобуток газу в республіці склав 1,665 млрд куб. м, 2017-го – 1,663 млрд куб. м.

Прогноз на 2019 рік становив 1,249 млрд куб. м, на 2020 – 1,132 млрд куб. м, на 2021 – 1,025 млрд куб. м, на 2022 – 0,929 млрд куб. м. Це обумовлено виснаженням діючих газових і газоконденсатних родовищ «Чорноморнафтогазу», які перебувають на стадії падіння видобутку, коли спостерігається постійне зниження пластового тиску в покладі, і цей процес є природним.

Видобуток газу Росією на українській території, 2020 рік

Видобуток газу Росією на українській території, 2020 рік

При цьому споживання газу в Криму постійно зростало всі роки після анексії. У 2016 році обсяг споживання становив 1,722 млрд куб. м, 2017 – 1,825 млрд куб. м, у 2018 році було перевищено поріг у 2 млрд куб. м, склавши 2,299 млр. куб. м.

За наступні роки даних у відкритому доступі немає, але прогноз споживання газу в регіоні становив: на 2019 рік – 2,664 млрд куб. м, на 2020 – 3,008 млрд куб. м, на 2021 – 3,121 млрд куб. м, на 2022 – 3,242 млрд куб. м.

Тобто вже з 2016 року «Чорноморнафтогаз» не забезпечував потреби півострова у блакитному паливі, дефіцит покривався за допомогою газопроводу, збудованого з Кубані через Керченську протоку.

Завдання ракетних ударів по цих установках – це не про газ. Це насамперед знищення військових об’єктів

Влітку 2022 року ситуація різко змінилася. У червні ЗС України підірвали «вишки Бойка» – українські бурові нафтогазові установки в Чорному морі, захоплені Росією після анексії Криму в 2014 році. Вони використовувалися нею для видобутку нафти та газу, а також у мілітарних і розвідувальних цілях.

«Завдання ракетних ударів по цих установках – це не про газ. Це насамперед знищення військових об’єктів. Не секрет, що на території цих майданчиків розташовувалася низка військових об’єктів. Завдання ударів по цих установках фактично ліквідувало точку напруги, серйозно послабило військові можливості РФ у цій частині акваторії Чорного моря», – сказав військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов у коментарі для проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Владислав Селезньов, військовий експерт, полковник ЗСУ

Владислав Селезньов, військовий експерт, полковник ЗСУ

Але для споживачів «блакитного» палива в Криму це було якраз про газ. На Одеському шельфовому родовищі Росія видобувала, за даними на 2018 рік, близько 900 млн куб. м, що становило понад половину видобутку «Чорноморнафтогазу».

Глава окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив після підриву вишок: «Якщо зараз в аварійному режимі ми зупинимо відкачування, то буде подача з материка. Газ повністю замінює весь обсяг».

На початку грудня Аксьонов повідомив, що бурові газові установки в Чорному морі, пошкоджені внаслідок обстрілів Збройних сил України, досі не запрацювали.

Самопідйомна бурова установка «Незалежність», що належить ДАТ «Чорноморнафтогаз» на шельфі Азовського моря, одна з двох так званих «вишок Бойка», 2012 рік. Архівне фото

Самопідйомна бурова установка «Незалежність», що належить ДАТ «Чорноморнафтогаз» на шельфі Азовського моря, одна з двох так званих «вишок Бойка», 2012 рік. Архівне фото

І хоча дефіцит газу в Криму, як і раніше, покривається за рахунок постачання «блакитного» палива з Росії, російське керівництво Криму, ймовірно, хоче зменшити цю залежність.

Після початку війни під контроль Росії потрапило Стрілківське газове родовище, розташоване на Арабатській стрілці у Генічеському районі. Відомо, що у 2014 році там видобували 70 тисяч кубометрів на добу або 25,5 млн куб. м на рік. Для Криму – це крапля в морі.

Буріння для освоєння коштів

Як повідомляють російські профільні ЗМІ, проєкт відновлення видобутку на Західно-Октябрському ДКМ у Криму передбачає облаштування експлуатаційних свердловин, збір газоконденсатної суміші від шлейфів до загального колектора з подальшим підключенням його до газозбірного трубопроводу системи збору газоконденсатної суміші.

«Чорноморнафтогаз» планує відновити видобуток, пробуривши три нові експлуатаційні свердловини. Повідомляється, що «для компанії Західно-Октярське родовище – один із пріоритетних об’єктів для проведення розвідувальних робіт у Криму».

Проєктною документацією, розглянутою експертами Головдержекспертизи, заплановано: облаштування експлуатаційних свердловин з необхідним набором свердловинних споруд; збір газоконденсатної суміші від шлейфів до загального колектора з наступним підключенням його до газозбірного трубопроводу системи збору газоконденсатної суміші. Відповідно до проєкту, траси трубопроводів будуть прокладені далеко від об’єктів інфраструктури для мінімізації збитків навколишньому середовищу та забезпечення високої експлуатаційної надійності.

Про вартість проєкту ніде не повідомляється, але, як відомо, у сфері газифікації рахунок зазвичай іде на сотні мільйонів, а найчастіше – на мільярди рублів. Багато з таких контрактів отримує ТОВ «Чорноморнафтогаз газифікація» (ІПН 9108121617; КПП 910201001), утворене у 2018 році, яке є дочкою ДУП «Чорноморнафтогаз».

Станом на березень 2021 року підприємство без проведення конкурсів отримало як єдиний підрядник контракти на газифікацію на загальну суму 1,637 млрд рублів.

Свої, перевірені фірми, теж залишаються осторонь «газового пирога». Наприклад, сімферопольське ТОВ «Альфагазинвест» (ІПН 9102014070; КПП 910201001) за попередні роки освоїло десятки контрактів на суму, що перевищує 1,5 млрд рублів.

Наприкінці 2019 року російські ЗМІ писали, що компанія з Краснодару ТОВ «СервісПромКомплектація» очікує отримати контракт на буріння свердловини на Західно-Октябрському газоконденсатному родовищі на заході Криму. Договір планувалося підписати за ціною 589,149 млн рублів за початкової (максимальної) – 595,1 млн рублів.

Зазначалося, що також заявку на участь в аукціоні з обмеженою участю подавало ТОВ «ВПТ-Нафтамаш» (Москва). Ця компанія запросила за свої послуги 592,125 млн рублів. Роботи мали виконати орієнтовно за сім місяців після підписання договору.

Виходячи з цих цифр, можна припустити, що буріння трьох свердловин коштуватиме близько 1,8 млрд рублів, при цьому супутня інфраструктура і мережі коштуватимуть, швидше за все, не менше.

Відповіді на запитання, скільки газу зможуть видавати пробурені свердловини, немає. Особливо з огляду на те, що у 1984 році видобуток припинили через виснаження родовища.

Окупація та анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.

Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.

Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Новини за темою:

Про видання

Інформаційне агентство “POLTAVA TODAY”. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.

© 2015 — 2024  POLTAVA TODAY