В Україні спостерігаються позитивні зміни у боротьбі з корупцією, зокрема в питаннях прозорості, оптимізації закупівель та розширення повноважень антикорупційних організацій. Представники цих структур відзначають, що публічні скандали, зокрема ті, що стосуються Міністерства оборони, свідчать про прогрес у боротьбі з корупцією.
Про це розповідає Poltava Today
Перемога антикорупційних журналістів
Після призначення Павла Кириленка головою Антимонопольного комітету, його родина була пов’язана з купівлею 21 об’єкта нерухомості на суму понад 70 мільйонів гривень, зокрема квартир у Києві та Ужгороді. Він не вказав у своїй декларації деякі активи, що й привело до підозри в «незаконному збагаченні» та «декларуванні недостовірної інформації». Це викриття, вперше оприлюднене проектом «Схеми», стало важливим кроком вперед у антикорупційній журналістиці.
Сучасні виклики та перспективи
Дарія Каленюк, виконавча директорка «Центру протидії корупції», зазначає, що, попри досягнення, в Україні ще є багато роботи. Вона порівнює нинішню ситуацію з 13-річною давністю і стверджує, що результати відчутні. Суспільство активно підтримує Збройні сили в умовах війни, але корупція залишається серйозною загрозою. Андрій Боровик, виконавчий директор «Transparency International Україна», стверджує, що неефективність в управлінні не завжди є корупцією, і важливо правильно її ідентифікувати.
В Україні, де триває війна, викривати корупцію стає все легше, що свідчить про відкритість суспільства і наявність механізмів для реагування. Проте корупційні скандали в оборонному секторі після повномасштабного вторгнення росії викликають занепокоєння, адже підвищують суспільний тиск на уряд і призводять до змін у керівництві Міністерства оборони.
Антикорупційні реформи в Україні за останні роки покращили позицію країни в міжнародних рейтингах, однак упровадження реформ часто затримується і відбувається формально. В Україні залишається необхідність у більшій прозорості та підзвітності, особливо в питаннях оборонних закупівель.
«Спостерігати за корупційними скандалами у відкритому суспільстві — це ознака здорового демократичного процесу», — зазначає Каленюк.