Старший солдат Костянтин Назаренко, нині військовослужбовець взводу охорони Полтавського районного ТЦК та СП, поділився історією свого бойового шляху, який розпочався ще у 2015 році. Тоді, після проходження строкової служби та отримання спеціальності зв’язківця, Назаренка мобілізували на службу, де він потрапив до 128-ї гірсько-піхотної бригади стрільцем-помічником гранатометника.
Про це розповідає Poltava Today
Військова служба та поранення
Виконуючи бойові завдання на Луганщині та під Донецьком, Назаренко разом із підрозділом кілька місяців тримав оборону на позиціях. Через відведення важкого озброєння зони бойових дій мали переважно вигляд стрілецьких боїв та мінометних обстрілів. Наприкінці року служби Костянтин зазнав важкої мінно-вибухової травми під час обстрілу. Після лікування він демобілізувався, отримавши наказ, перебуваючи ще у госпіталі.
Повернувшись до мирного життя, Назаренко працював в охоронній фірмі, а згодом разом із дружиною виїхав на заробітки до Польщі. Однак його плани змінилися з початком повномасштабної війни у лютому 2022 року. Почувши вибухи та новини про російське вторгнення, він одразу спакував рюкзак і вирушив до ТЦК.
Захист Полтавщини та бої на сході
У перші дні війни біля Полтавського ОМТЦК та СП вишикувалися величезні черги добровольців. Волонтери організували харчування, а військове керівництво розподіляло людей залежно від досвіду. Назаренка спочатку направили до артилерійського підрозділу, але згодом перевели до 13-го окремого стрілецького батальйону. Навчання відбувалося просто під час чергувань, а перші місяці підрозділ охороняв підступи до Полтави та мости.
Зі стабілізацією фронту батальйон перевели на Харківщину, де облаштовували позиції поблизу кордону. На початку листопада отримали наказ переміститися до Бахмута. Там підрозділ потрапив у розпал інтенсивних боїв, зокрема проти російських загонів ПВК «Вагнер» та морської піхоти. Противник штурмував позиції масовано, і часто навіть поранені російські військові піднімалися та рухалися далі, переступаючи через тіла.
Під час одного з обстрілів у грудні Назаренко отримав сильну контузію, але залишився на позиціях, щоб не зменшувати боєздатність підрозділу. Після погіршення стану здоров’я він був направлений до госпіталю, пройшов лікування і за місяць був визнаний обмежено придатним.
«Я ж не професійний військовий, але строкову службу відслужив свого часу — мав ВОС зв’язківця. По мобілізації уперше призвали у 2015 році. Тоді працював на підприємстві, мене викликали до дирекції, де повідомили, що треба пройти ВЛК. За її результатами отримав моброзпорядження і поїхав у навчальний центр. Після навчання потрапив на службу в 128 горно-піхотну бригаду стрільцем — помічником гранатометника», — розповідає військовослужбовець взводу охорони Полтавського районного ТЦК та СП старший солдат Костянтин Назаренко.
Повернувшись до підрозділу, через стан здоров’я Назаренка не допустили до бойових позицій, і він зайнявся господарськими справами, а згодом перевівся до Полтавського районного ТЦК та СП.
Досвід мобілізації та підтримка новобранців
У новому підрозділі Костянтин займався оповіщенням громадян щодо мобілізації. Він відзначає, що за роки війни ставлення людей до військових змінилося: у 2024 році реакція на вручення повісток стала значно агресивнішою, що Назаренко пов’язує з російською пропагандою у соціальних мережах. Через погіршення здоров’я він перестав брати участь в оповіщеннях і нині працює на збірному пункті, де допомагає новобранцям адаптуватися та надає роз’яснення щодо служби.
Він наголошує, що сучасна війна змінюється — з’являються нові військові спеціальності, пов’язані з безпілотними літальними апаратами та роботизованими комплексами. Водночас дивується, що багато співгромадян досі не здобули військових навичок та не визначилися з майбутньою спеціальністю.
Костянтин закликає не уникати мобілізації, а самостійно приходити до ТЦК, де є можливість обрати спеціальність і підписати контракт. Він підкреслює, що захист країни — це спільний обов’язок громадян, а війна стосується кожного. За його словами, новобранці під час базової підготовки мають можливість отримати всі необхідні навички для служби: домедичну допомогу, стрілецьку справу, тактику, інженерну підготовку, протидію БПЛА та інше.
Назаренко переконаний, що Україна — єдина і неповторна держава, яку треба захищати всім разом. Він упевнений: краще захищати свою землю, аніж згодом опинитися під прапором ворога.
