У Державному архіві Полтавської області презентовано онлайн-виставку «Потужна сила рідного слова: «Хлібороб», присвячену 120-річчю виходу першої україномовної газети «Хлібороб» у місті Лубни. Експозиція доступна на офіційному вебсайті архіву та містить унікальні документальні матеріали з фондів Полтавського архіву та Центрального державного історичного архіву України.
Про це розповідає Poltava Today
Історія першої україномовної газети
Серед експонатів онлайн-виставки — примірники історичної газети «Хлібороб», яку брати Володимир та Микола Шемети вперше надрукували у Лубнах 12 листопада 1905 року без офіційного дозволу влади. Відвідувачі виставки можуть ознайомитися з рапортами повітових справників до Полтавського губернатора щодо появи першого україномовного видання на Наддніпрянщині, документами про політичну неблагонадійність лубенських видавців та протизаконну діяльність місцевої друкарні Іцковича, а також актами обшуків у політично підозрілих громадян і тематичними публікаціями рідною мовою.
«Представлені архівістами документи дають можливість краще зрозуміти, в якій задушливій атмосфері офіційної українофобії, навіть попри проголошений російським імператором „Маніфест прав та свобод“ 17 жовтня 1905 року, доводилося працювати представникам свідомої української інтелігенції»
Вшанування ювілею та роль «Хлібороба»
У повідомленні наголошується, що вихід газети «Хлібороб» мав значний вплив на суспільне та культурне життя того часу, активізував діяльність видавців з різних міст України, зокрема Києва, і викликав реакцію місцевої адміністрації. Окрім цього, на виставці представлено рідкісне видання «Потужна сила рідного слова», випущене двадцять років тому департаментом інформаційної діяльності Полтавської облдержадміністрації до 100-річчя першої україномовної газети.
Книгу ініціювали та видали за підтримки обласної команди Віктора Ющенка, об’єднавши істориків, філологів, краєзнавців і архівістів з різних міст. До збірки увійшли не лише матеріали про газету «Хлібороб», але й розповіді про «Рідний край» Олени Пчілки та інші україномовні видання початку XX століття. Особливо відзначено, що у 2005 році, згідно з розпорядженням Ющенка, ювілей «Хлібороба» відзначали на державному рівні, були проведені наукові конференції, просвітницькі заходи, встановлена журналістська премія за висвітлення тем національної ідентичності та патріотизму.
Документи виставки доводять, що видавці, редактори, журналісти й навіть друкарі за правдиве слово українською мовою опинялися під наглядом і переслідувалися репресивними органами як у період російської імперії, так і за радянських часів. До списків політично неблагонадійних та переслідуваних потрапили такі відомі діячі як Олена Пчілка, Панас Мирний, Григорій Коваленко та інші.