Аналіз діяльності Катерини Ямщикової як в. о. мера Полтави: обіцянки та невдачі

Аналіз діяльності Катерини Ямщикової як в. о. мера Полтави: обіцянки та невдачі

Два роки тому, 28 липня, Катерина Ямщикова, депутатка від «Слуги народу», була обрана секретарем Полтавської міської ради та автоматично стала виконуючою обов’язки міського голови. Її кандидатуру підтримали фракції «За Майбутнє», «Слуга народу», «Рідне місто», «Партія простих людей Сергія Капліна» та представники від «ОПЗЖ».

Про це розповідає Poltava Today

Політичні умови та перші обіцянки

Призначення Ямщикової відбулося після відсторонення ексмера Олександра Мамая. На той час ситуація у міській раді була напруженою, а обрання представника президентської партії стало питанням політичної доцільності для центрального керівництва. Катерина Ямщикова зуміла досягти домовленостей з фракціями, зокрема «За Майбутнє», отримавши підтримку й тодішнього голови облдержадміністрації Дмитра Луніна.

Під час першої сесії у статусі секретаря вона з’явилася у військовій формі, підкреслюючи свою причетність до волонтерської та військової діяльності. У промові Ямщикова окреслила такі пріоритети: об’єднання депутатів для стабільної роботи ради, підвищення прозорості влади, очищення влади від людей, пов’язаних із Мамаєм, та пріоритетна підтримка Збройних Сил України.

Залежність від коаліції та збереження старих схем

Політична конструкція, на якій базується нинішня міська влада, має ознаки квотно-корупційної моделі. Ямщикова залишилася з невеликою групою лояльних депутатів і стала залежною від коаліції, зокрема від «За Майбутнє». Саме ця фракція зберегла вплив на ключові посади та департаменти, а спроби «очищення влади» виявилися формальними.

Реальні зміни у підходах до управління містом так і не відбулися: змінилися лише бенефіціари, а не методи. Приклади з «дронгейтом» — закупівля дронів із переплатою, підряди на дорожню розмітку, які отримують пов’язані особи, — свідчать про збереження старих схем. У транспортній сфері, попри публічні заяви, система поборів та монополії залишилася незмінною.

Контроль, комунікація та антикорупційні ініціативи

Відсутність ефективних антикорупційних та контролюючих інституцій у міській раді призвела до збереження корупційних ризиків. Робоча група з моніторингу закупівель, створена Ямщиковою у 2024 році, фактично не діяла. Перевірка НАЗК у лютому 2025 року виявила, що ключова антикорупційна посада у виконкомі вакантна з 2021 року.

Медійна політика міської влади стала ще закритішою: чиновники не мають права давати коментарі ЗМІ без погодження, а небажані моменти трансляцій сесій видаляються. Відкритість, обіцяна на початку каденції, майже зникла, а традиція звинувачувати журналістів у «замовності» зберігається.

Взаємодія з обласною владою і конфлікти інтересів

Попри надії на конструктивну співпрацю з Полтавською ОВА, стосунки залишаються формальними. Проблеми з водопостачанням чи ремонтом доріг міська влада перекладає на область, уникаючи відповідальності. Водночас Катерина Ямщикова ігнорує засідання обласної групи «Прозорість та підзвітність», делегуючи участь підлеглим.

Родинний фактор також вплинув на репутацію Ямщикової. Її чоловік Вадим активно втручається у політичні домовленості, а ініціативи, пов’язані з ГО «Полтавська платформа» та центром «Дія.Бізнес», створюють враження «сімейного підряду». Додатковий репутаційний удар — інформація про борги родини Ямщикових за комунальні послуги та теплоенергію.

Системні прорахунки та недотримані обіцянки

  • Невиконання обіцянки «очищення влади»: Збереження старої команди на ключових посадах, що суперечить декларованій «демамаїзації».
  • Провал антикорупційних ініціатив: Публічні закупівлі залишаються непрозорими, внутрішній контроль фактично відсутній.
  • Транспортна монополія: Місто не подолало системних проблем з якістю перевезень та поборами.
  • Згортання прозорості: Влада стала ще закритішою для громади та ЗМІ, публічні звіти відсутні.
  • Конфлікти інтересів: Враження «сімейного підряду» посилюється через рішення на користь близьких осіб.
  • Можливість реваншу ексмера Мамая: Низька довіра до влади відкриває шлях до повернення колишнього міського голови.

«Фактично полтавці ще до календарних виборів у 2025 році отримали демо-версію влади у форматі “НеМамай”. Ця своєрідна обкатка може скоригувати майбутні дії такого формату під час місцевих виборів. А може й ні, якщо жодних висновків не буде винесено».

Таким чином, досвід Катерини Ямщикової як в. о. міського голови Полтави став прикладом того, як політична залежність, невиконані обіцянки та відсутність прозорості можуть демотивувати громаду та сприяти збереженню старих управлінських практик.