Європейському Союзу необхідно стати більш суверенним і посилити відповідальність за власну безпеку. До такого висновку дійшли учасники саміту Європейської ради, що відбувся 26-27 червня, підкресливши, що агресія росії проти України створює серйозну загрозу для безпеки як Європи, так і світу.
Про це розповідає Poltava Today
ЄС посилює оборонні можливості та підтримку України
У підсумкових висновках саміту зазначено, що Європейський Союз повинен «суттєво збільшувати витрати на оборону й безпеку, а також інвестувати у спільні проєкти». Окремо наголошується на важливості виконання зобов’язань, взятих на себе під час саміту НАТО. ЄС переконаний, що більш потужний Союз сприятиме безпеці всього трансатлантичного простору і доповнить можливості Альянсу. Особливу увагу приділено захисту східних кордонів ЄС, враховуючи загрози з боку росії та білорусі.
«Агресивна війна Росії проти України та її наслідки для європейської та глобальної безпеки в умовах мінливого середовища становлять екзистенційний виклик для Європейського Союзу».
Європейська рада доручила Єврокомісії та високій представниці із закордонних справ підготувати нові пропозиції щодо посилення військової мобільності. Це дозволить ефективніше переміщати військове обладнання і особовий склад в межах ЄС для оперативного реагування на загрози.
Підтримка України та санкції проти росії
Окремий розділ висновків саміту стосувався України. Позицію підтримали 26 із 27 лідерів ЄС. Європейський Союз провів обмін думками з президентом України Володимиром Зеленським і підтвердив свою підтримку справедливого й сталого миру на основі міжнародного права. ЄС вітає міжнародні зусилля, спрямовані на мирне врегулювання, зокрема ініціативи Сполучених Штатів.
Рада засудила російські атаки на цивільну інфраструктуру і заявила про готовність посилити тиск на росію для досягнення припинення вогню. Країни-члени блоку закликали продовжувати постачання Україні військової допомоги, зокрема систем протиповітряної й антидронової оборони та великокаліберних боєприпасів.
У підсумках саміту підкреслюється необхідність пришвидшення підтримки та розвитку оборонної промисловості України, а також поглиблення її співпраці з європейською оборонною галуззю. ЄС закликає якомога швидше впровадити рішення Європейського фонду миру і наголошує на важливості компоненту військових потреб ініціативи G7 ERA.
Європейська рада також заявила про підтримку надійних гарантій безпеки для України у разі досягнення мирної угоди і рекомендувала ухвалення нового пакета санкцій, з особливим акцентом на посилення контролю над так званим «тіньовим флотом», який росія використовує для обходу обмежень.
У 2025 році ЄС надасть Україні 30,6 мільярда євро допомоги, з яких 3,5 мільярда вже виплачено через Механізм підтримки України, а ще 7 мільярдів — у рамках ініціативи G7 ERA, що буде повернута за рахунок прибутків від заморожених російських активів.
Цей саміт став останньою масштабною політичною подією під головуванням Польщі в Раді ЄС, що завершиться 30 червня. Серед ключових цілей Польщі було розпочати офіційні переговори щодо вступу до ЄС для України та Молдови у першій половині 2025 року. Втім, через вето Угорщини ця мета наразі не досягнута для України.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас наголосила на необхідності дати українцям позитивний сигнал щодо євроінтеграції. Вона заявила, що, навіть якщо не буде прогресу щодо НАТО, «українці мають отримати надію на цьому напрямку».