У 2025 році в Туреччині готується до запуску перша в країні атомна електростанція «Аккую», яку будує російський «Росатом». Проєкт супроводжують резонансні скандали: опозиція Туреччини заявляє про ризик енергетичної залежності від росії, турецькі підрядники повідомляють про порушення їхніх прав, а працівники неодноразово влаштовували страйки. Окрім того, з’ясувалося, що росія використовує кредити для будівництва АЕС як механізм створення валютного резерву, захищеного від міжнародних санкцій.
Про це розповідає Poltava Today
Роль російських військових та політичних зв’язків у проєкті «Аккую»
Розслідування показало, що серед співробітників компанії, відповідальної за спорудження станції, працював колишній офіцер підрозділу психологічних операцій ГРУ – Олександр Балабанов. До цього він обіймав керівну посаду у Комітеті із зовнішніх зв’язків мерії Санкт-Петербурга – саме там розпочав політичну кар’єру нинішній президент росії Володимир Путін.
За словами міністра енергетики Туреччини Альпарслана Байрактара, співпраця з росією у сфері атомної енергетики виходить за межі проєкту АЕС. Перший заступник гендиректора «Росатома» Кирило Комаров наголошує, що цей проєкт «зміцнює партнерство між країнами та сприяє енергетичній безпеці Туреччини».
28 жовтня 2025 року на АЕС «Аккую» було доставлено обладнання автоматизованої системи управління технологічними процесами, що дозволяє перейти до найважливіших етапів введення станції в експлуатацію.
- Міжурядову угоду про будівництво атомної електростанції підписали у 2010 році тодішній президент росії Дмитро Медведєв та президент Турецької республіки Реджеп Ердоган.
- У 2015 році, після інциденту зі збитим російським винищувачем, з’явилися чутки про замороження проєкту, але роботи не зупинилися.
- Критика в Туреччині стосується моделі «будуй-володій-експлуатуй» (Build-Own-Operate): «Росатому» належить станція, а ціна електроенергії фіксується на 25 років уперед.
Як зазначає турецька опозиція, «1 кіловат-година електроенергії, яка сьогодні коштує 4 центи, продаватиметься АЕС «Аккую» за 12,35 цента. Таким чином, найдорожчу у світі електроенергію оплачуватимуть з кишень наших людей», – заявляла у 2018 році заступниця голови Республіканської народної партії Бічер Караджа.
За оцінками, «Аккую» забезпечуватиме близько 10% потреб Туреччини в електроенергії. Водночас ця модель посилює залежність країни від росії на десятиліття вперед.
Росія отримає прямий контроль над стратегічною інфраструктурою країни – члена НАТО – на сто років
Експерти наголошують, що розташування АЕС неподалік від бази НАТО «Інджирлік» і радіолокаційної станції «Кюреджик» може створити ризики для безпеки Альянсу. Угода дозволяє російському персоналу перебувати поруч із цими об’єктами, а військові аналітики не виключають, що під приводом захисту станції росія може направити туди військових.
Кар’єра Олександра Балабанова: від ГРУ до ядерного будівництва
Олександр Балабанов, випускник Військового університету Міноборони росії, проходив службу у підрозділах психологічних операцій ГРУ в Санкт-Петербурзі, а згодом працював у Комітеті із зовнішніх зв’язків мерії цього міста. Його діяльність включала участь у міжнародних зустрічах та роботу з іноземними організаціями, зокрема з дипломатами, представниками ООН, ЮНІСЕФ та іншими структурами.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Балабанов залишив державну службу і приєднався до компанії «Аккую Нуклеар» як головний спеціаліст центру комунікацій. У 2022–2023 роках він проживав у Туреччині, працюючи над реалізацією цього стратегічного проєкту.
Паралельно з розгортанням АЕС «Аккую» росія спробувала усунути турецьких підрядників, аби зберегти повний контроль над будівництвом. Водночас мали місце протести екологів через підвищення температури вод Середземного моря, що ускладнює охолодження реакторів, а також невдоволення працівників через затримки виплат зарплат.
Фінансові схеми, санкції та протести
У лютому 2025 року було оприлюднено розслідування про те, що росія використовувала фінансування будівництва АЕС у Туреччині для обходу західних санкцій. За допомогою кредитів та банківських операцій російська сторона створила запас валюти, недоступний для арешту, причому у схемах були задіяні найвищі посадовці, включаючи керівництво Центробанку росії. Однак після виявлення цих дій частина транзакцій була заблокована, що призвело до затримок зарплат працівникам станції та масштабних страйків у липні 2025 року.
Через численні скандали майбутнє участі росії у нових ядерних проєктах у Туреччині, зокрема щодо другої АЕС у Сінопі, стало ще більш невизначеним. Туреччина розпочала переговори зі США та Південною Кореєю, розглядаючи можливість тристороннього співробітництва у сфері атомної енергетики та диверсифікації енергетичного ринку.
Побоювання щодо експансії «Росатома» існують і в інших країнах. Казахстан, Болгарія, Чехія та Фінляндія вже або відмовилися, або переглядають участь росії у будівництві власних ядерних об’єктів через ризики залежності та політичного впливу.
У 2023 році Балабанов перейшов на роботу до фонду «Талант и Успех» та медіадому освітнього центру «Сіріус» у Сочі, що також має тісні зв’язки з вищим політичним керівництвом росії. На запити журналістів Олександр Балабанов відповідати відмовився.