Судовий розгляд справи полтавського хакера Геннадія Капканова, якого вважають ключовим фігурантом міжнародної кіберзлочинної мережі Avalanche, триває вже дев’ятий рік в Україні. Адвокат Євген Пронін відкрито заявляє про затягування процесу, аби спливли строки давності у кримінальній справі.
Про це розповідає Poltava Today
Позиція захисту та перебіг справи
У відеоподкасті «Пряма червона» відомий український адвокат Євген Пронін розповів про свою участь у гучних справах, зокрема захист полтавського хакера. Разом із музикантом Олександром «Фоззі» Сидоренком і журналістом Валерієм Літонінським Пронін обговорював декриміналізацію порно, податки з OnlyFans, справу проти Шарія, роботу СБУ, допінг у спорті та майбутнє футболіста Михайла Мудрика. Особливу увагу приділили його захисту у справі Avalanche та стрілянини по спецпризначенцях КОРД.
— Коли правоохоронні органи намагаються притягнути до відповідальності начебто відомого кіберзлочинця в Україні, який у світі суперзіркою став. Ми виграли першу справу, а друга — ми її затягуємо і вже мають закінчитися строки розгляду цієї справи. Для мене це виграшна ситуація. У цій справі немає жодної підстави, щоби притягнути його до відповідальності, але правоохоронні органи застосовують усі свої механізми, щоби притягнути. Ми скасовуємо арешт — вони накладають новий. Ми повертаємо гроші через суд — вони забирають їх знову. Вони не зовсім чесно грають.
Хоча у прямому ефірі Пронін не назвав імені підзахисного, з контексту стало зрозуміло, що мова йде про Геннадія Капканова. На своїй сторінці у Вікіпедії адвокат відкрито зазначає, що представляє інтереси Капканова у справах міжнародної ботмережі Avalanche та стрілянини по спецпризначенцях КОРД.
Захист наполягає на відсутності реальних підстав для кримінального переслідування, натомість слідчі діють, за словами адвоката, нечесно. Водночас підозри щодо участі Капканова у кіберзлочинах підтверджені як українськими матеріалами, так і результатами масштабного міжнародного розслідування за участю слідчих з понад 30 країн та Інтерполу.
Деталі справ Avalanche та інші епізоди
Мережа Avalanche, яку з 2009 по 2016 рік вважали однією з найпотужніших у світі, була знешкоджена у ході міжнародної операції. Капканова, відомого в інтернеті під псевдонімом flux, підозрюють у адмініструванні інфраструктури Avalanche: продажу доменів, наданні серверів, підтримці схем fast-flux. Через форуми Mazafaka і Directconnection він познайомився з іншими хакерами – phant0m (Марат Казанджян, Грузія), NoNe (Олександр Коноворолов, Грузія), pablopicasso (Крашимир Ніколов, Болгарія). Разом вони організовували фішингові атаки, використовували троян GozNym для викрадення банківських даних американських компаній.
- White Chapel United Methodist Church (Техас) — $400 000;
- SEASPAR (Іллінойс) — $200 000;
- Protech Asphalt (Пенсильванія) — $121 132.
Загальні втрати постраждалих склали понад 721 тисячу доларів США. Обвинувачення базується на цифрових доказах: IP-адресах, логах WebMoney, листуванні, платіжних документах, що пов’язують Капканова з керуванням Avalanche. В інших країнах вже були винесені вироки іншим фігурантам цієї справи: у Грузії — до 7 і 5 років ув’язнення, у США — 39 місяців з подальшою депортацією.
Справу Капканова розглядає Шевченківський райсуд Полтави. Останні судові ухвали датуються жовтнем 2023 року. Адвокати подали низку клопотань, пов’язаних з ідентифікацією потерпілих, організацією участі американських компаній у процесі, з’ясуванням їхніх намірів щодо цивільного позову. Підготовче засідання було призначене на лютий 2024 року, після чого справа фактично «зависла».
Інші епізоди: стрілянина та звинувачення у тероризмі
Паралельно Капканова судили за напад на працівників КОРД під час штурму його квартири у листопаді 2016 року. Під час затримання він відкрив вогонь з карабіна, однак ніхто не постраждав. Його затримали при спробі втекти через балкон. У квартирі знайшли зброю, але суд не встановив наміру на вбивство і засудив Капканова лише за підробку документів, з якими він переховувався після першого затримання до лютого 2018 року.
Одна із суміжних справ стосувалася підозр у шахрайстві, фінансових махінаціях, зберіганні зброї та навіть тероризмі. Вона переросла у позов київського програміста Антона Тимохіна до держави: його затримали через збіг ніка в соцмережах із псевдонімом кіберзлочинця. Він провів три місяці у СІЗО та шість під домашнім арештом. Суд визнав порушення та присудив Тимохіну компенсацію — спочатку 700 тисяч гривень, після апеляції — 200 тисяч гривень.