У Полтаві нестандартний спосіб боротьби з недобросовісними відвідувачами парку «Перемога» викликав жваве обговорення у місцевої громади. Адміністрація закладу, намагаючись зупинити негативні явища, нанесла машинне мастило на цегляний парапет біля входу з боку вулиці Садової, де часто збиралися молоді компанії. Цей крок отримав неоднозначну реакцію полтавців у соціальних мережах, а працівники парку назвали його «криком душі».
Про це розповідає Poltava Today
Причини рішення адміністрації парку
Директор парку Оксана Саєвська розповіла, що ситуація набрала критичних обертів через регулярні порушення порядку: алкоголь, сміття та навіть випадки, коли відвідувачі залишали фекалії на території. За словами Саєвської, тягар прибирання лежить лише на трьох жінках-прибиральницях та декількох косарях, які обслуговують увесь парк. Після чергового інциденту, коли одна з компаній залишила за собою особливо неприємні наслідки, прибиральниці заявили про готовність звільнитися, що й стало останньою краплею для адміністрації.
«Розумієте, можливо, ми і помилилися, але це вже на емоціях, це був своєрідний крик душі, — говорить пані директор. — У нас 3 жіночки прибиральниці, на яких «висить» увесь парк — і доріжки, і газони, і клумби. Є пара чоловіків-косарів. Парк відкритий, тому чи не щодня з боку Садової заходили компанії, які там вживали алкоголь, а порожні пляшки залишали на землі. Чаша терпіння переповнилась, коли хтось із них, вибачте, «наваляв там купу» та розмазав. Прибиральниці заявили, що вони готові звільнитися, але не прибирати це. Тоді ми і вирішили піти на крайній крок».
Адміністрація парку запевняє, що найближчим часом усуне наслідки цього рішення: мастило висохне, після чого парапет відновлять — зафарбують і побілять. Також планується висадка кущів барбарису, щоб зробити ділянку естетично привабливою та ускладнити доступ для компаній, які залишають після себе безлад.
Проблеми з поведінкою відвідувачів
Під час екскурсії територією парку Оксана Саєвська показала, що колектив активно доглядає за Співочим полем, очищає доріжки, прибирає території біля тенісних кортів, слідкує за клумбами та молодими деревами. Водночас директорка скаржиться на несвідомість частини відвідувачів, які ігнорують елементарні правила поведінки.
Працівники парку закликають полтавців до моральної підтримки, наголошуючи, що їхня праця важка і часто залишається непоміченою та невдячною. Колектив докладає максимум зусиль для підтримки чистоти й порядку, однак без відповідальності відвідувачів зробити це неможливо.