Новини України
» » Зрушення по лаврі. В яку ціну обійдеться Україні безумство її вождів?

Зрушення по лаврі. В яку ціну обійдеться Україні безумство її вождів?

Добавлено: 22.01.19
Рубрика: Жизнь

Зрушення по лаврі. В яку ціну обійдеться Україні безумство її вождів?

Як в Києві в черговий раз мають намір вирішувати долю Києво-Печерської лаври.


У психіатрії є таке поняття, як «обсесивно-компульсивний розлад». Це свого роду маніакальна ідея, переконаність, що після серії певних дій людині вдається підпорядкувати собі свою власну долю і всі вищі сили. Найчастіше обсессия формується навколо якогось предмета-фетиша, володіння яким нібито дає людині надприродні здібності. Для українських розкольників з самозваного Київського патріархату таким «фетишем» є - немає, навіть не томос, але Києво-Печерська лавра. Одна з головних святинь Української православної церкви.



І розкольники вже не раз намагалися силою захопити Києво-Печерську лавру. На щастя, безуспішно.

 
 


Перша спроба відбулася в 1992 році, коли на штурм воріт монастирської обителі, тільки що переданої церкви, пішли українські націоналісти з УНА-УНСО *. Тоді церква відстояли за допомогою міліції і простих віруючих, які прийшли захистити святиню від наруги.


Друга спроба була в 2008 році - після «помаранчевої революції», коли президент України Віктор Ющенко одним розчерком пера розпорядився передати комплекс будівель Києво-Печерської лаври у власність держави.



Спроби захоплення лаври в Києві були й в новітній час. Так, 23 лютого 2014 року, вже на наступний день після державного перевороту, десятки бойовиків «Правого сектора» * осадили ворота Києво-Печерської лаври. Правда, усвідомивши, що монахи зовсім не мають наміру покірно нести їм ключі від храмів, неонацисти на штурм так і не зважилися.



Нарешті, в 2015 році на Лавру пішов в атаку сам київський мер Віталій Кличко, посилаючись на думку виборців. Тоді Київська міська адміністрація прийняла до розгляду відразу дві петиції: одну - з вимогою передати Києво-Печерську лавру Київському патріархату, іншу - про збереження поточного статусу обителі. «Розкольницьких» петиція набрала понад 10 тисяч підписів, тоді як лист від канонічної УПЦ - понад 20 тисяч. В результаті Київський апеляційний суд встав на сторону УПЦ МП, визнавши її права на лавру.



Тепер же лжепатріарха Філарет Денисенко розраховує відняти лавру за допомогою поліції і нового закону, нещодавно прийнятого Радою.



- Рада прийняла механізм, як лавра може перейти в «нову церкву», - заявив Філарет в інтерв'ю одному їх телеканалів. - Вони повинні, користуючись цим законом, перереєструватися в Російську православну церкву, а вони не захочуть. І тоді вони не будуть мати права юридичної особи. А не матимуть права юридичної особи - позбудуться багато чого, зокрема, і лаври.



Навіщо ж лавра так потрібна Денисенко? Відповідь проста: самозванець Філарет, ось уже два десятки років буквально одержимий нав'язливою ідеєю офіційного визнання свого «статусу», переконаний, що як тільки він опиниться в «центрі місця сили», світ підкориться його списку бажань.



Філарета підганяє і його оточення, яке стурбоване куди більш практичними і прозовими міркуваннями: абсолютно очевидно, що для філаретівців зараз настав період розкритого навстіж «вікна Овертон», коли безкарно можна зробити все що завгодно і захопити будь-якій храм. Після президентських виборів в березні 2019 року ця вікно закриється надовго, тому що і виборцям, і новообраному президенту (навіть якщо це і буде сам Порошенко) неодмінно захочеться дистанціюватися від усіх релігійних розборок, які не викликатимуть вже ніяких інших почуттів, крім нудоти і пекучого сорому за вчинену підлість. Володіння ж Києво-Печерською лаврою - це якась гарантія для філаретівців, що і після виборів їх не відлучать від владної «годівниці».



Для Порошенко ж лавра - це спосіб роздмухати нову релігійну війну на Україні і під цим соусом або взагалі скасувати вибори, або повернути їх в потрібне для себе русло. Він знає, що Києво-Печерська лавра - це справжнє духовне серце Києва, того самого Києва, «матері міст руських».



Звідси пішло все російське чернецтво, засноване преподобними Феодосієм і Антонієм Печерськими. Тут, в ближніх і дальніх печерах лаври, покояться майже півтори сотні чесних мощей святих руських подвижників віри, наприклад, легендарний богатир Ілля Муромець і Нестор Літописець, в центрі лаври поховано загиблий в Києві від кулі терориста прем'єр-міністр Російської імперії Петро Аркадійович Столипін, а на монастирському кладовищі - безліч найдостойніших православних різних століть.



Осквернення цих мощей націоналістами, вже пообіцяли викинути всіх «неправильних» святих, не може не викликати нового громадянського конфлікту в суспільстві, і Порошенко свідомо йде на розпалювання конфлікту, вважаючи, що тільки кров киян і допоможе йому зберегти владу.



Але тут всім розкольників слід нагадати про призабутої вже історії Куренівського потопу, що обрушився на Київ в березні 1961 року - якраз через три дні після насильницького закриття лаври в період хрущовської антирелігійної кампанії. Весь Київ тільки й говорив, що про Боже покарання, коли в Бабиному Яру на Куренівці прорвало дамбу, огороджують місце, куди протягом десяти років зливали стоки. Грязьовий вал заввишки 14 метрів понісся вниз на Поділ, покриваючи житлові будинки, транспорт, ховаючи живцем людей і тварин - тоді Куренівська трагедія забрала життя близько півтори тисячі осіб. Влада замовчували про кількість загиблих, але весь Київ молився про прощення за закриття лаври, а священики в останніх храмах день і ніч закликали городян до покаяння.



Яку ціну сьогодні заплатить Україна за авантюри своїх божевільних поводирів - про це в Києві намагаються вже просто не думати.



* Організації заборонені в Росії за рішенням Верховного суду.