21 грудня виповнюється 155 років від дня народження Михайла Михайловича Остроградського-Апостола — видатного українського військового діяча, контр-адмірала, першого командувача й будівничого українського Чорноморського флоту у 1918 році, а також заступника міністра морських справ Української Народної Республіки у 1919 році. Михайло Остроградський народився на хуторі Пашенівка біля Козельщини на Полтавщині у козацькій родині.
Про це розповідає Poltava Today
Вшанування пам’яті та вклад у відродження флоту
У серпні 2020 року 35-та окрема бригада морської піхоти Військово-морських сил ЗСУ отримала почесне найменування імені Михайла Остроградського. На початку 2021 року, у селі Хорішки Полтавської області, на фасаді місцевого ліцею було встановлено меморіальну дошку на його честь. Організаційно і фінансово у створенні нового місця пам’яті допомогла Козельщинська селищна рада. Нині Пашенівка входить до складу Хорішківського старостинського округу Козельщинської громади Кременчуцького району.
“155 років тому, 21 грудня 1870 р. на хуторі Пашенівка неподалік селища Козельщина на Полтавщині у старовинній козацькій сім’ї народився Михайло Михайлович Остроградський-Апостол, український військовий, контр-адмірал, перший командувач і будівничий українського Чорноморського флоту (1918), заступник міністра морських справ УНР (1919 р.)”.
Військова кар’єра та державницька діяльність
Остроградський походив зі шляхетного українського роду Апостолів, з якого вийшли гетьман Апостол та математик Михайло Васильович Остроградський. З відзнакою закінчив Петербурзький кадетський корпус і військово-морську академію у 1890 році, після чого пройшов шлях від мічмана до командних посад. Він командував міноносцем “Жуткий”, а під час Першої світової війни — крейсером “Пам’ять Меркурія”, відзначившись у розгромі румунського порту Констанца та не зазнавши жодної морської поразки.
Навесні 1917 року в Севастополі Остроградський долучився до активного українського руху, ставши учасником створення Української чорноморської громади. У 1918 році, після витіснення більшовицьких військ з України, флот очолили Михайло Остроградський та Михайло Саблін. 29 квітня флот був проголошений українським і підняв на кораблях жовто-сині прапори. Після ряду подій та через нерішучість Сабліна, Остроградський перейняв командування флотом у Севастополі, послідовно відстоював українізацію флоту, що дозволило зберегти більшість кораблів під українським прапором.
Після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського, Остроградського було призначено представником Морського міністерства в Криму, а згодом — контр-адміралом. Він активно займався формуванням офіцерського резерву та впроваджував україноцентричні ідеї у військовій сфері. Через конфлікт із німецькою стороною в червні 1918 року залишив посаду командувача флоту, проте продовжив служити у штабі бригади лінійних кораблів.
У грудні 1918 року Остроградський, вже за правління Директорії УНР, став заступником морського міністра та організовував підпільну роботу в Одесі, захищав дипломатичні інтереси УНР, проводив перемовини з Антантою. У лютому 1920 року, коли владу в Одесі передали частинам Української Галицької армії, опір більшовикам був вже неможливий, і Остроградський переїхав до Румунії.
17 квітня 1920 року Симон Петлюра призначив його командувачем Чорноморського флоту Армії УНР та морським аташе при румунському уряді. Після закриття української амбасади у Бухаресті у 1922 році Остроградський залишився в Румунії, де помер 30 грудня 1923 року від серцевого нападу. Існує версія, що він інсценував власну смерть, аби уникнути переслідування з боку радянських агентів. За іншими даними, Остроградський міг емігрувати до Парагваю, де й був похований, але точне місце його поховання залишається невідомим.
У 2019 році, за підтримки Українського культурного фонду, було створено документальний фільм “Вірний завжди”, присвячений Михайлу Остроградському.
Довідка: Остроградський був нащадком роду Апостолів, з якого вийшли гетьман Данило Апостол і відомий математик Михайло Остроградський. Його життя і діяльність залишили значний слід в історії українського флоту та визвольних змагань початку ХХ століття.