6 листопада виповнюється 100 років з дня народження видатного поета, драматурга, громадського діяча та свідка Голодомору Миколи Петренка. Він народився у містечку Лохвиця на Полтавщині, а його ім’я увійшло в історію української культури як автора слів легендарної пісні «Намалюй мені ніч», а також численних творів, присвячених трагічним сторінкам історії України.
Про це розповідає Poltava Today
Дитинство в роки Голодомору та випробування війною
Микола Петренко зростав у багатодітній родині та, ще будучи першокласником, пережив жахіття Голодомору 1933 року. У своїх спогадах він неодноразово згадував про трагедії, свідком яких став у дитинстві:
«Стає моторошно, коли згадую ті роки. Найстрашніше – божевільні жінки… Всі випадки дітоїдства пов’язані з материнським божевіллям. Вони вбивали власних дітей… Голод перетворював людей на звірів. Батько був робітником, а не колгоспником, отримував пайку хліба на роботі. Працював електромонтером на Лохвицькій електростанції. Жили ми на околиці міста, все ж не в селі. Тому й вижили…».
Згодом родина кілька років жила без батька, якого радянська влада відправила на примусові роботи. Пережите Микола Петренко описав у книзі «Сни про окраєць хліба», що вийшла друком 2008 року. До видання увійшли його вірші, новели та спогади про страшні події 1932-33 років.
З початком Другої світової війни юнака примусово вивезли до Німеччини, де він два з половиною роки провів у концентраційному таборі Штохбах, працюючи на металургійному комбінаті. Саме там почав писати вірші, які підтримували дух інших українців у неволі. Після визволення Петренко пройшов через радянський фільтраційний табір, а потім ще шість років відбував примусові роботи у трудових таборах на Донеччині та Камчатці.
Творчість і внесок у культуру
Повернувшись до мирного життя, Микола Петренко закінчив факультет журналістики Львівського університету та працював у газетах, на телебаченні, зокрема, стояв біля витоків Львівського телебачення. У його творчому доробку — понад сто поетичних збірок, проза, п’єси, публіцистика, а також лібрето до музичних вистав. Особливу популярність здобули його слова до пісні «Намалюй мені ніч», яку поклав на музику Мирослав Скорик. Цей твір виконувався Софією Ротару, звучав у фільмі «Червона рута», а згодом був відроджений сучасними музикантами.
Петренко співпрацював із видатними композиторами, серед яких Ігор Білозір, Микола Колесса, Мирослав Скорик, Володимир Івасюк. З його віршів народилися пісні «Карпати», «Нічне місто», «Ти забудь ті слова», «Калина приморожена», «Розбиті ікони» та багато інших.
Він також активно займався просвітницькою діяльністю, був членом «Просвіти» та упорядником книги-пісенника про марші УПА. Значна частина його творів, у яких відбився біль поневоленої України, залишалася під забороною до здобуття незалежності.
Окрім дорослої поезії, Петренко писав і для дітей: серед його дитячих книжок — «Марічка-невеличка», «Світ чекає на тебе», «Чом не ростуть вареники», «Вишиванка від ангела» тощо.
Визнання та пам’ять
Микола Петренко був лауреатом численних літературних премій і нагород, серед яких відзнаки імені Павла Тичини, Юрія Яновського, Маркіяна Шашкевича, Ірини Вільде, Богдана-Нестора Лепкого, а також міжнародна премія імені Григорія Сковороди. У 2018 році він був удостоєний ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня за вагомий внесок у розвиток національної культури та просвітницьку діяльність.
Завжди пам’ятав про рідну Полтавщину, присвячуючи їй вірші та книжки. Помер Микола Петренко 10 жовтня 2018 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
Постать Миколи Петренка є символом стійкості, любові до Батьківщини та незламного творчого духу. Його твори й сьогодні надихають українців і зберігають пам’ять про трагічні та героїчні сторінки історії нашого народу.
