МінАПК фіксує найвищу врожайність зернових за часи незалежності та рекордні об’єми їх експорту. Чи вплинуть такі здобутки на ціну хліба?

Новости Полтавы 11 вересня, 11:33
1452
МінАПК фіксує найвищу врожайність зернових за часи незалежності та рекордні об’єми їх експорту. Чи вплинуть такі здобутки на ціну хліба?

Фото: ВКурсе.ua

 

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства в Україні завершився збір ранніх зернових та зернобобових культур. Намолочено 37,3 млн т. зерна. 15 областей "продемонстрували найвищу врожайність за весь період незалежності України", – констатували в міністерстві перший рекорд. Про це розповідає Богдан Андрющенко, експерт Офісу ефективного регулювання (BRDO).

Другий – пов'язаний з об'ємами експорту. "За попередніми оцінками, у 2016/2017 маркетинговому році (завершився 30 червня) Україна експортувала 43,8 млн т. зернових, що, як стверджують в МінАПК, "є абсолютним рекордом для країни".

Я не бачу підстав для подібних переможних заяв. 

Чому? 

Області, в яких зафіксовано врожайність вище середньої – це переважно центральна та західна Україна, а саме:

- Хмельницька – 56,6 ц/га;

- Івано-Франківська – 52,1 ц/га;

- Вінницька – 50,0 ц/га;

- Тернопільська – 49,8 ц/га;

- Чернівецька – 48,8 ц/га.

Протягом останніх років центральна і частково західна Україна стабільно показують вищу врожайність. Це пов'язано із тим, що погодно-кліматичні умови в зоні лісостепу стають більш сприятливими, ніж у степовій зоні: більше вологи, менше ризиків різких коливань температури тощо. 

Разом з тим необхідно звернути увагу, що зона лісостепу традиційно залишається менш зерносіючою порівняно зі степом. Так сумарно Вінницька, Хмельницька, Івано-Франківська та Чернівецька області мають площі під ранніми зерновими та зернобобовими 978 тис. га, тоді як тільки в Одеській області – це 1015,9 тис. га. 

Також цьогорічний врожай ранніх зернових культур та врожайність, за оперативними даними МінАПК, є цілком співставними із минулорічними і навіть трохи нижчими. Так станом на 1 вересня 2017 намолочено 37,5 млн т. при середній врожайності у 38,3 ц/га. Торік на цю ж дату було 38,4 млн т. за врожайності 39 ц/га.

Основою експорту у 2016/2017 маркетинговому році стало зростання виробництва зернових врожаю 2016 року. Загальний вал склав 66 млн т, а експорт 43 млн т.

При цьому головними експортними культурами для України є пшениця, кукурудза і ячмінь. Так за січень-липень 2017 було експортовано  23,6 млн т. З них, відповідно, експорт пшениці склав 6,8, кукурудзи 14,7, ячменю 1,9 млн т. 

В аналогічному періоді минулого року  експорт склав 19,6 млн т., оскільки  він базувався на врожаї 2015 року, а він був 60 млн. Тоді відповідно було експортовано пшениці 7,1, кукурудзи 10,8, ячменю 1,5 млн т. 

Порівнявши ці цифри помітно – основне зростання експорту у 2017 році забезпечила кукурудза. 

Зростання експорту супроводжується поступовим зниженням внутрішнього споживання, що також забезпечує певний "додатковий" ресурс. Населення стає менше, поголів’я тварин також, тому надлишок зерна йде на зовнішні ринки.

Варто звернути увагу не лише на обсяги експорту, а й на отриману виручку. 

Простий розрахунок показує, що експортуючи меншу кількість зерна пшениці у 2016 компанії заробляли в середньому 161 доларів на тонні, а у 2017-му – 157 доларів. 

Тому можна прогнозувати, що суттєве зростання виробництва зерна в Україні для потреб експорту здатне додатково знизити ціну кожної тонни, яку світовий ринок може запропонувати українським виробникам. 

Водночас більший експорт – це більше навантаження на інфраструктуру: дороги, транспорт тощо, зростання витрат на сушіння та зберігання, дослідження та ін. Таким чином при подальшому  нарощуванні валу, заробіток на зерні додатково зменшуватиметься за рахунок не лише зменшення ціни закупівлі, а й через зростання собівартості.

Поточна тенденція в тренді виробництво/експорт не  матиме суттєвого впливу на ціну хліба в середині країни. Ми маємо стабільне перевиробництво продовольчого зерна протягом останніх десяти років, і це є стримуючим для цін фактором.

Поточна динаміка для головної складової вартості хліба – борошна – підтверджує це. 

Так за рік (вересень 2016 - вересень 2017) вартість тонни борошна вищого ґатунку від виробника виросла з 5900 до 6500 грн, тобто на 10%. Це відповідає загальній інфляції. 

Сьогодні на зростання цін на продукти харчування, у тому числі і на хліб, більший вплив матиме заплановане додаткове зростання соціальних і бюджетних виплат, подорожчання енергоносіїв, збільшення мінімальної заробітної плати та можливе підвищення фіскального навантаження на виробників при зменшенні рівня податкових преференцій. Відхід від податкових пільг для аграрного сектору ми спостерігаємо в останні два роки.   

Вплив росту експорту зерна на ціну хліба можливий, але за умови якщо буде експортовано більше половини врожаю пшениці, а наступний 2018 рік буде неврожайним. Востаннє такий несприятливий розклад був в Україні у 2003 році, коли загальний вал зернових був лише 20,6 млн т. при внутрішній потребі на рівні 26-26,5 млн т. 

Тоді недоотримання продовольчої пшениці склало майже половину від потреби, що змусило уряд вживати заходів адміністративного регулювання цін і на зерно, і на хліб.

Voxconnector спеціально для ІА Полтава

Знайшли орфографічну помилку? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter Система Orphus
Коментарі — 0

Тільки зареєстровані користувачі можуть лишати коментарі.

Loading...
Останні новини
Наші проекти