Кореспондент ТСН Руслан Ярмолюк розповів про дитячі мрії та перше відрядження на війну

Вікторія Баберя 18 грудня, 15:30
1824
Кореспондент ТСН Руслан Ярмолюк розповів про дитячі мрії та перше відрядження на війну

Фото: mediananny.com

Руслан Ярмолюк - заслужений журналіст України, кореспондент ТСН та ведучий новин «Спецкор» на каналі 2+2. 

Журналіст завітав до Полтави у рамках Всеукраїнського туру «Ті, що вражають» до 20-річного ювілею ТСН та розповів свою історію успіху.

Руслан, маючи лише неймовірно сильне бажання стати журналістом, показує, що немає нічого неможливого. Журналіст-самоучка досяг успіху в журналістиці.

Я вам скажу чесно. Знаєте, в чому проблема зараз? Багато людей одразу заходить і запитує про зарплату. Я отримав роботу в Києві. Потрапив на конкурс, пройшов відбір і влаштувався працювати на Інтер. Мене взяли вперше за 5 років. Отримував я найнижчу зарплата на каналі. Її вистачало лише для того, щоб істи, їздити, відсилати додому невеличкі кошти, щоб не вмерти з голоду, - ділиться спогадами Руслан Ярмолюк.

Навіть гроші не стають на заваді, коли є ціль і бажання вчитися. Переписуючи журналістський текст по 10-11 разів, Руслан знав, що лише так можна навчитися гарно писати і досягти мети.

Я хотів навчитися – це перше. Друге – зі мною були люди які мене навчити. І по-третє, у мене була мотивація – я це зробив сам і зможу досягти більшого. Власне, тому я жив у відрядженнях, не вилазив з роботи, - пригадує журналіст. 

Мрія подорожувати, побачити світ, сприяли бажанню Руслана податися у журналістику. Проте рішення зв’язати своє життя з такою професією, з’явилося не одразу, а вже у свідомому віці.

Я з дитинства не хотів бути журналістом. Взагалі, моєю мрією було стати військовим льотчиком і розвідником. Із розвідником у мене не склалося, адже потрібні були гроші, щоб пройти відбір у СБУ. А льотчиком я не став через те, що розвалився Союз, - розповідає журналіст.

Руслан побачив світ. Але перше відрядження за кордон виявилося зовсім не таким, про яке мріяв журналіст, адже це була поїздка до міста, де велися бойові дії. Саме завдяки екстремальним умовам, він став сильнішим духом та виніс для себе життєві уроки.

Моє перше відрядження за кордон виявилося на війну. Це був 2005 рік, поїздка в Узбекистан. Власне, вона навчила мене дуже багатьом речам: цінувати життя, посміхатися, у важких випадках намагатися думати не стандартно. Необхідно перефокусовуватись, дивитись на ситуацію не під кутом 180 градусів, намагатися робити це на 360 градусів, - розповідає кореспондент ТСН.

На той час в Узбекистані почали відбуватися незрозумілі речі. В одному з міст люди захопили адміністрацію та виступили проти Каримова (авторитарний президент, правив 23 роки). Зафіксувати події у країні відправили Руслана. І саме нестандартний підхід ы критичне мислення допомогли українському журналісту стати єдиним у світі, хто висвітлив страшні події.

Ще в літаку я побачив, що він вщент забитий російськими журналістами. Уже тоді внутрішнє відчуття мені підказало, що це непроста ситуація з цим містечком і заколотом проти Каримова. Із цього починаються мої пригоди. Коли усі журналісти поїхали селитися, я з переляку одразу побіг шукати таксиста, щоб їхати у місто. Від Ташкента до Андижана було годин вісім на автомобілі, літаки туди не літали, це було високогір’я, - розповідає Руслан Ярмолюк.

Гірські дороги стали справжнім випробуванням для Руслана та оператора. Минаючи блокпости, автомобіль не раз заносило, шлях понад обривами та прірвами не вселяв надії. 

Я думав, ну все, тільки поїхав перший раз у закордонне відрядження і не доїхав, - пригадує Руслан .

Коли журналіст дістався міста, виявилось, що територія повністю оточена військами і бойові дії у розпалі.

У містечку реально йшли бої, воно було наполовину спалене, лежали тіла убитих містян. Приїхавши, ми почати знімати. Нас побачили повстанці, люди до нас підходили і казали: «Передайте на весь світ, що тут відбувається!». Я вийшов на зв'язок з Києвом і мені повідомили, що ніхто з російських журналістів не доїхав, усіх завернули на півдорозі, адже виставили блокпости (які ми успішно проїхали) і у місто ніхто не потрапив, - розповідає кореспондент.

Завдяки прийнятому рішенню, вирушити до міста одразу після прибуття до Узбекистану, Руслан Ярмолюк став єдиним журналістом, який знімав з місця події.

Так склалося, що це відео, яке ми зняли, було єдиним у світі - події розстрілу в Андижані, людей, які виступили проти режиму Каримова. Це відео потім транслювали ВВС, Reuters, CNL із посиланням на українське телебачення та українських журналістів. Ось таке було моє перше закордонне відрядження. Я так мріяв про Європу, а потрапив у Азію, - поділився Руслан Ярмолюк.

Отож, нестандартне рішення допомогло здобути ексклюзивний матеріал, зняти сенсацію.

Знаєте, щоб нестандартно мислити, я вам раджу більше читати і аналізувати. І зрозуміти одну річ – чим більше ви думаєте не так, як інші, тим більше у вас можливостей, - закликає журналіст.

Продовження історії успіху кореспондента Руслана Ярмолюка, про репортажі з інших «гарячих точок», прагнення до самоосвіти та саморозвитку читайте на нашому порталі згодом.

Нагадаємо, що Руслан розповів, як стати журналістом, не маючи відповідної освіти.

Знайшли орфографічну помилку? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter Система Orphus
Коментарі — 0

Тільки зареєстровані користувачі можуть лишати коментарі.

Loading...
Останні новини
Наші проекти